— Коли мій старший син вступив до художнього інституту, почав вживати алкоголь і наркотики, — розповідає 52-річний Вадим Кастеллі у столичному фонді "Відродження" на вул. Артема, 46. — Віддали його до армії, але це не допомогло. Потім відправили до реабілітаційного центру в Італію. Там він почав одужувати.
Вадим Кастеллі зняв фільм про колишніх наркоманів. 15 жовтня о 22.00 його показали на Першому національному телеканалі.
— Пропонували його іншим каналам. Усі відмовили. Працівники "Інтеру" сказали, що їхній глядач цього не дивитиметься. Мені цікаво знімати про тих, кому живеться ще гірше, ніж нам. Обличчя героям не закривали. Лише одне подружжя попросило не показувати їх. Вони мають доньку — боялися, що на неї тицятимуть пальцями. Коли стрічка була готова, дали дозвіл відкрити їхні обличчя.
У фільмі знялися сім колишніх наркозалежних.
— Мене часто забирали в міліцію, — розповідає Дмитро, один із героїв. — Міліціонери, які вилучають наркотики, часто і самі колються. Пам"ятаю, у відділку допитував якийсь мент, — по очах бачив, що він під кайфом. Після дворічного лікування в реабілітаційному центрі зайшов до головного лікаря. Він мені каже: "Ти знаєш, вживати наркотики можна, але тільки чисті. Є багато заможних людей, які колють морфін. Раз у півроку вони лягають у лікарню, щоб очистити свій організм". Я був шокований, бо зрозумів, що він — теж наркоман.
Оператор фільму Віктор Завальнюк також був наркозалежним. Про це у стрічці розказують його батьки.
Наприкінці картини показують смерть наркоманки Ольги. Вона лежить на лікарняному ліжку, на її ногах гангрена. Перед смертю голосно кричить: "Не коліться". Кастеллі каже, сама попросила оператора зняти її смерть. Він два тижні чергував біля палати.
2 
1
Коментарі
3