Російський письменник-дисидент Ігор Померанцев, 62 роки, написав книжку "КДБ та інші...". У київському видавництві "Грані-Т" вона вийшла українською. У виданні подані документи із сімейних архівів, фотографії друзів, таємні судові протоколи. Місце дії — Київ.
1978-го Ігор Померанцев емігрував до Німеччини. Радянські спецслужби закидали йому антирадянську діяльність.
— Моєму сину 32 роки. Він британець, виріс в Англії, працює у Москві. Не зовсім розуміє, чому наша родина опинилися в еміграції, що таке арешт, заслання, обшук, шмон. Цю книжку я написав для сина, — розповідає Ігор Померанцев. — Зараз багато говорять і пишуть про Голодомор, ГУЛАГ, Голокост. А 1970-ті залишаються чорною дірою. Бо йдеться про людей, дехто з яких досі зберіг посаду в Службі безпеки. Знаю, що в СБУ мою книжку сприйняли несхвально.
Російською твір Померанцева побачив світ у московському видавництві "НЛО", за півроку після того, як вийшов в Україні.
— Хоч росіянам я віддав рукопис значно раніше. Знаю, що видавець не надто докладає зусиль, аби розповсюджувати її. Друзі знайшли мою книжку в одній із московських книгарень, на найнижчій полиці. У Британії часто питають, позитивну чи негативну роль Володимир Путін відіграє у політиці. Сама природа КДБ — руйнівна, аморальна. Теперішній прем"єр вербував агентів: мусив знаходити компромати, підкуповувати, шантажувати. Хоч кадебісти й живуть в ілюзіях, що вони — патріоти.
Путін вербував агентів: мусив знаходити компромати, підкуповувати, шантажувати
Вірші Померанцева перекладав на засланні поет-дисидент Іван Світличний. Один увійшов до книжки. Є факсимільна копія листа Світличного із місця відбування покарання.
— У мене були дружні стосунки із Івановою сестрою, Надією. 1976 року вона повернулася з мордовського табору з поетом Миколою Горбалем. Надію випустили в Америку, бо вона була матір"ю. Через неї я познайомився з Іваном. Надсилав йому вірші, він їх перекладав. Інколи я підписував звернення до влади із вимогою звільнити дисидентів. Якщо такий лист підписував Микола Горбаль, це було рівнозначно знову потрапити за ґрати. Бо він був українцем. Найгірше у ті часи було — називатися українцем.
Ігор Померанцев 23 роки веде культурологічні передачі на радіо "Свобода".
— Мій батько народився в Одесі, у Чернівцях працював у газеті "Радянська Буковина". Я виріс у цьому місті. Вивчив українську, любив читати в оригіналі "Прекрасні катастрофи" Юрія Смолича, фантаста Миколу Трублаїні. Знав російські родини військових, в яких культивували імперську фанаберію щодо українського. У нашій сім"ї такого не було. Я рік працював учителем у сільській школі-інтернаті у Путильському районі. Викладав гуцульським дітям українською чотири предмети. Перший вихід в ефір радіо "Свобода" теж був українською. Хоч у ділових ситуаціях віддаю перевагу російській.
3 
1
Коментарі