Гранпрі 50‑го Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість" вручили драмі "Стаючи Моною". Нідерландські режисери 43‑річна Сабіне Люббе Баккер і 37‑річний Нільс ван Куворден отримали грошовий приз у $10 тис. — 271 тис. грн.
Мону виховали бути тихою й покірною. Роками пригнічує власні почуття, за сюжетом.
— Головна героїня — добра людина, яка все життя терпить. Істерики мачухи, егоїзм і жорстокість чоловіка, хамство на роботі, — каже член журі міжнародного конкурсу, режисер Валентин Васянович, 49 років. — Історія починається з дитинства. Бачимо психологічні травми, які продовжуються в дорослому віці. Накопичує негативний досвід. У якийсь момент вирішує не вдовольняти чужих інтересів. Мусить бути прикладом, що непотрібно терпіти токсичних людей. Коли це батьки, в тебе немає вибору. А коли виростаєш, маєш прийняти рішення звільнитися.
Стрічка "Стаючи Моною" заворожує. Залишає емоційне враження.
— Після перегляду пів години не розмовляла, настільки вразило, — додає режисерка, членкиня журі Наталка Ворожбит, 46 років. — Фільм глибоко досліджує людську психологію, терпіння, власні кордони. Пропонує жіночий погляд на стосунки, насилля в сім'ї, передусім моральне.
Найкращим повнометражним фільмом назвали драму "Кельти" сербки Міліци Томович, 35 років. Грошовий еквівалент нагороди становить $2 тис. — 54 тис. грн.
Белград, 1993‑й. Маріана влаштовує для 8‑річної доньки вечірку. Запрошує її однолітків разом із батьками. Доки діти граються, дорослі випивають на кухні, сперечаються про політику, з'ясовують стосунки. Маріана усвідомлює, що хоче більшого, ніж п'яні гості та неуважний чоловік. Вирушає в нічне місто, за сюжетом.
— Перша думка, коли виходиш із кінозали — чому такого фільму немає в нас? — говорить кінокритик 37‑річний Денис Буданов. — Кіно впізнаване для українського глядача. Бідні сербські 1990‑ті нагадують наші, але в них це країна на межі війни. Перші зіткнення в колишній Югославії почалися 1991 року. Між різними народами панувала побутова неприязнь. Один персонаж каже: "Головне, не називай сина хорватським іменем". Під час перегляду в голові крутилося — скоро ці люди почнуть одне одного вбивати. Цьому ж присвячена ще одна фестивальна прем'єра — "Куди ти йдеш, Аїдо?" боснійки Ясміли Жбанич про різанину в Сребрениці (13–22 липня 1995‑го серби вбили близько 8 тис. боснійських мусульман чоловічої статі віком від 12 до 77 років. — ГПУ).
Найбільше сподобалася британська картина "Після любові". Англійка прийняла іслам у заміжжі з пакистанцем. Після смерті чоловіка з'ясовує, що весь час мав у Франції другу неофіційну дружину й сина. Приходить до них додому в ролі прибиральниці. Наприкінці всі знаходять порозуміння. Родина возз'єднується на могилі чоловіка. Гарний зразок життєвого, сентиментального кіно. Єдиний фільм на фестивалі, під час якого я плакав.
На прем'єрні сеанси українських стрічок "Я працюю на цвинтарі" та "Пульс" через аншлаги неможливо було потрапити. Але чи дійсно мають глядацький інтерес, покаже прокат.
У нововведеному документальному конкурсі перемогла картина "Гарячі новини" про єдину в Індії газету, якою керують жінки. Уся редакція — вихідці з нижчих каст. Журналістки пишуть про зґвалтування, вбивства колег, розбиті дороги, бідні сім'ї, небезпеку індуїстського націоналізму. Видання перетворюється на загальнонаціональне, коли його аудиторія зростає до 100 млн читачів.
Церемонія нагородження відбулася просто неба біля Арки дружби народів. Ювілейний кіноогляд тривав із 29 травня до 6 червня у столичних кінотеатрах та онлайн.
6 хвилин триває стрічка "20–11–7.mp4" режисерки 20-річної Аліни Панасенко. Виграла Національний конкурс фестивалю "Молодість" та отримала приз 50 тис. грн.
Батько із 17-річним сином давно не бачилися та не спілкувалися. Вперше за кілька років вирішили разом повечеряти. Син слухає музику в навушниках, неохоче їсть. Батько змушує пити алкоголь. Сваряться. Але наприкінці вдвох танцюють на вулиці, за сюжетом.
У Нацконкурсі "Молодості" показали 16 фільмів. Загалом на фестивалі — 206.
2 
1
Коментарі