— Тебя предупредили, что здесь надо по-украински разговаривать? — попереджає в столичному Українському домі свого колегу офіціант Ігор.
У ніч на середу Львівське товариство в Києві проводило там традиційний Бал "Маланка". На першому поверсі гостей колядками зустрічає хор. Розливають львівське пиво, пропонують каву.
— З автоматів — то, звичайно, не львівська кава, — прицмокує сивуватий чоловік, куштуючи гарячий напій.
Співак 44-річний Олег Скрипка знімає біля гардероба шкіряну куртку.
— Тату, хочу соку, — тягне Скрипку за полу піджака 3-річний син Роман. Музикант бере малого на руки, стиха просить трохи зачекати. Хвалиться, що 17 січня влаштовує в Парижі "Вечорниці на Монмартрі".
— Веземо туди кутю, сало, колядки, — поправляє комір білої вишиванки. — Різдво відзначали в селищі Корвара, на півночі Італії. Прийшли п"ять із гаком сотень українців, які там живуть. Співали, готували українські страви. Правда, кутю не варили — руки не дійшли. У Парижі точно приготуємо.
Столичний мер Леонід Черновецький, 57 років, ходить у фойє з Олесем Довгим, секретарем Київради.
— Всьо тут супер, клас, мнє подобається, — роззирається Черновецький. — Львів"яни завжди все роблять правильно. Люблю львівських бабусь так само, як київських. У Львові жив геніальний чоловік — В"ячеслав Чорновіл. Йому першому я встановив пам"ятник у Києві, бо дуже поважаю.
На третій поверх, де для гостей накриті столи, мер не підіймається. Там починають святковий концерт — співає львівський гурт "Піккардійська терція", колядує дитячий етнографічний театр "Левеня". Колядники ходять між столами, збирають гроші в плетені капелюхи. Їм кидають здебільшого по 10 та 20 грн. По тому діти починають бігати залою.
— Пане міністре культури, зробіть так, щоб діти вели себе культурно, — просить Олег Скрипка 53-річного Василя Вовкуна. Той жартома гримає на малюків. Каже, уміє знаходити з дітьми спільну мову — має внука Андрія, якому рік і три місяці.
О 23.00 починаються танці. Віце-прем"єр із гуманітарних питань Іван Васюник, 49 років, не пропускає жодного. Крутить у вальсі дружину в синій вечірній сукні.
— Де вчилися танцювати? — цікавлюся.
— Ще в школі зрозумів, що мало лише вчитися на відмінно. Треба займатися ще чимось цікавим, — трохи віддихується Іван Васильович. — В університеті пішов на курси бальних танців — рік чи півтора займався. Найбільше люблю танцювати вальс і галицькі польки.
Каже, що різдвяні свята завжди проводить в Україні.
— Цього року їздили з друзями в Яремчу. У Буковелі каталися на лижах. Приємно було чути, що його називають європейським курортом. За все своє життя тільки раз не зустрічав Різдво в батьківській хаті. Були робочі обставини — батьки зрозуміли. Щороку великою родиною Васюників збираємося в моїх батьків у Великому Любені біля Львова. Цього року було нас чоловік 14. Серед 12 обов"язкових пісних страв мама приготувала фірмову — вареники з капустою і гречкою. За столом ті вареники — тільки мої!
До Васюника притуляється 12-річна донька Ольга.
— Христос ся рождає, — каже тихенько.
Чоловік цілує доньку в скроню. Каже, Ольга збирається бути політиком.
— Їхнє покоління буде кращими політиками, ніж наше, — додає.
За 5 хв. до півночі офіціанти розливають шампанське. Кому його забракло, зустрічають Старий Новий рік із чарками горілки. Бал завершується приблизно о 4.00.
2 
1
Коментарі