"На аукціоні продавали підробки"

 

"Підробки продавали на аукціоні в столичній галереї "Лавра" 21 квітня", — стверджує художниця Галина Максименко, 52 роки.

Пейзаж "Зима", підписаний начебто її батьком, 90-річним київським художником Олександром Максименком, продали за $4,6 тис. Захід організовувала київська організація "Золотое сечение", що займається антикваріатом.

— Про аукціон мені сказали знайомі, — розказує Галина Максименко. — Картину я побачила в каталозі. Вона підписана синім кольором. А батько ніколи так не робить. У каталозі вказано, що полотно 1989 року. Але тато тоді зимових пейзажів не писав і взагалі ніколи не робив таких великих (80х120 мм. — "ГПУ"). Підробка жахлива. Це рівень сьомого класу художньої школи, а не майстра, який виставлявся в Третьяковській галереї.

На аукціоні також продавали картини "Стара пристань" 90-річного Альбіна Гавдзинського за $1,5 тис. та "Перед виступом" покійного Костянтина Ломикіна за $7 тис. Покупців на них не знайшлося. Гавдзинський від картини зі своїм підписом уже відмовився. Сказав, що робота не характерна для нього.

Експертизу полотен робив директор Київського музею російського мистецтва Юрій Вакуленко.

— Я визначав час їх створення. Дивився, чи не мають картини сторонніх втручань, — пояснює мистецтвознавець. — Здається, роботи справжні. Хоча картину Максименка я тримав у руках уперше. Це не дуже популярний художник. Підробляти його нема смислу.

Хіба художник у 90 років може пам"ятати всі свої етюди?

— Вакуленко всього два роки директор Музею російського мистецтва, — обурюється Галина Максименко. — Раніше він реставрував ікони. У його музеї нема жодної справжньої картини. Та й яка може бути експертиза, якщо живий художник каже, що це не його картина? Я малюю в батьковій майстерні з трьох років. Закінчила художній інститут. Упевнена, що інші картини на аукціоні теж були підробками. Адже Костянтин Ломикін був чудовим малювальником. А балерина на його так званій картині — чорт зна що, рахіт якийсь!

— Картину Ломикіна ми купили в його дружини, — розказує організатор аукціону в "Лаврі", керівник організації "Золотое сечение" Олексій Василенко, 61 рік. —  Дружина художника зробила на полотні підверджувальний напис. А картину Максименка я взяв у дуже серйозного колекціонера, високопоставленої людини. За уставом нашої організації не можу назвати ім"я.

За словами Василенка, кожну картину на аукціоні перевіряли ультрафіолетом.

— Хіба художник у 90 років може пам"ятати всі свої етюди, тим більше намальовані 50 років тому? — обурюється Василенко. Українським живописом він торгує чотири роки. На кожній картині заробляє 10 відсотків від її ціни. — Я продавав картини Трохименка, Шарія, Басова, Глущенко. Художники та їхні діти часто приходять, дякують. Таке непорозуміння виникло вперше. Мабуть, комусь ми перейшли дорогу. От на нас і натравили цю Галину. На картину вона навіть не глянула. Коли прийшла на аукціон, полотно вже віднесли в темне приміщення, запакували у 20 шарів плівки. Жінка вимагає, аби їй заплатили авторські права. Ми згодні. Але нехай її батько подасть до суду.

"ГПУ" запитала в Галини Максименко, чи буде її батько судитися з організаторами аукціону.

— Звичайно, — відповіла жінка. – Так я цього не залишу.

Востаннє картину Олександра Максименка "Літній сад" за $2,5 тис. продали півроку тому в галереї "Епоха". Свої портрети художникові замовляли посли Португалії й Південної Кореї. У 1970-х полотна Максименка через Міністерство культури купували колекціонери з Японії. Художник і зараз пише картини на замовлення.

— Незважаючи на вік, працює без окулярів, — розказує його донька.

Три роки тому донька покійної художниці Тетяни Яблонської Гаяне Атаян судилася зі столичною галереєю "Естамп". Галерея надала для виставки у Київському музеї російського мистецтва чотири роботи Яблонської. Донька художниці стверджувала, що це підробки. Виставка проходила під патронатом віце-прем"єра з гуманітарних питань Дмитра Табачника. На неї прийшов тодішній президент Леонід Кучма. Гаяне Атаян програла позов проти галереї у районному та Верховному судах. Але зараз готує позов до найвищої юридичної інстанції — Європейського суду.

×