70-метрова черга вишикувалася біля воріт столичного "Мистецького Арсеналу" о пів на десяту вечора 30 липня. Тут до третьої ранку триває "Ніч Арсенале" — закриття першого київського бієнале сучасного мистецтва. Вхід коштує 20 грн — учетверо дешевше, ніж зазвичай.
Подвір'ям "Арсеналу" в синій лляній сорочці ходить київський скульптор Олег Пінчук, 52 роки. Його роботи на бієнале не представлені.
— Запропонував провокаційний проект "Пінчук-арт-шіт", — каже митець. З англійської це перекладається як "Мистецьке лайно Пінчука". — Італійський художник П'єро Мандзоні 1961-го наклав 90 баночок екскрементів, закупорив їх і продавав. За грам екскрементів — грам золота. У мене є вигрібна яма. У неї влазить 5 тонн — цілий гімновіз. Я запропонував це виставити тут. Організатори, мабуть, злякалися, — сміється. — Бієнале показує, як розвивається світове мистецтво. Кому треба ці шматки маминого мила, складені у тумбочку якимось художником? Але це свобода і можливість висловити свої думки.
Зі сцени лунає джаз. Відвідувачки у вечірніх сукнях п'ють із запотілих келихів біле вино з льодом. За їхніми спинами у дворі "Арсеналу" хилиться від вітру надувний лотос корейського художника Чой Джонґ Хва. На відкритті бієнале у травні він був золотий. За два місяці на сонці вицвів до срібного кольору.
— У Венеції він був білий, у Пекіні на Олімпіаді — жовтий. Тут добре вписується поряд із золотими куполами Лаври, — говорить куратор спеціальної програми бієнале Олександр Соловйов, 54 роки. — Художник забере його звідси. Лотос легко здувається.
Головну нагороду бієнале і $20 тис. присуджують британці 68-річній Філліді Барлоу. На нагородження художниця не приїхала. Її робота "Розщелина" сягає стелі й нагадує риштування. Заввишки 7 м, завширшки — 14. Барлоу використала дерево, повсть, сітку, цемент. Скріпила їх між шістьох колон у залі "Арсеналу".
— Зараз у світовому мистецтві люди захоплюються об'ємними, інтерактивними речами, — розказує Олександр Соловйов. — Наприклад, японка Яйой Кусама зробила рожеву кімнату в чорний горошок. Усередині ніби величезні жуки-сонечка. Чігару Шіота у роботі "Після мрії" оплела суцільним павутинням кімнату, а всередині повісила величезні білі сукні. Мистецтво живе в епоху спецефектів. Художники зрозуміли, що не можуть змагатися з фотографами у реалістичності. Тому мусять шукати інших шляхів.
За два місяці бієнале відвідали 120 тис. осіб. "Арсенале" обіцяють провести знову за два роки.
240
годин працював над фрескою "Німецькі обценьки — Революція Махна" грецький художник Стеліос Фаїтакіс. Завдовжки вона близько 16 м. На фресці Нестор Махно скаче на коні на тлі Чорнобильської атомної електростанції.
2 
1
Коментарі