пʼятниця, 15 липня 2011 07:45

Музиканти зіграли на верстатах покинутого заводу

Автор: фото: Наталія Волкова
  Київський колектив ”Енсембл Нострі Темпоріс” виступає в цеху колишнього заводу в Донецьку. До флейт додали звуки тертя іржавого металу. Від глядачів музикантів відгородили завісою
Київський колектив ”Енсембл Нострі Темпоріс” виступає в цеху колишнього заводу в Донецьку. До флейт додали звуки тертя іржавого металу. Від глядачів музикантів відгородили завісою

8 липня в цеху колишнього заводу з виробництва ізоляційних матеріалів у Будьонівському районі Донецька показали проект "Звукоізоляція". Господарі зруйнованої промзони створили там арт-майданчик.

О 20.00 біля облупленого цеху зібралися близько сотні людей. Більшість — студенти. Їх пускають за половину вартості квитка — 15 грн. Із цеху чути електронну органну музику. Глядачам роздають ліхтарики. Вирушають у лабіринт із білої атласної тканини, що веде до місць поряд із залишками верстатів.

Київський колектив "Енсембл Нострі Темпоріс" виконує сучасну академічну музику. Спеціально для Донецька музиканти написали індустріальні твори. Звуки добувають із деталей, які знайшли на заводі. Флейту, гобой та кларнет доповнюють скреготом і тертям металу об метал. Музиканти в комбінезонах для лакофарбових робіт ховаються за тканиною. Глядачі бачать тільки їхні тіні. Ноти освітлюють ліхтарями на капюшонах виконавців.

— Ідею запропонував фонд "Ізоляція", — розповідає композитор 35-річний Богдан Сєгін. — Депресивне враження справив на нас донбасівський регіон — занепад, втрата робочих місць. Там, де ми оселилися, перед вікнами димлять десятки труб. Двічі на добу лунають заводські гудки. Їх ми теж хотіли би вплести в музичне оповідання, але не знайшли запису.

Концерт триває годину. Половина глядачів залишає залу за перші 20 хв. Кілька разів чути регіт.

— Нас притягнув акустичний простір цеху, — продовжує Богдан. — У Європі на подібні концерти ходять менше людей. Але це підготовлена публіка. Їм справді цікаво. В Україні таких значно менше.

Одночасно з музикою на екрані розміром 13х7 м показують промислові пейзажі і кадри часів радянської індустріалізації. За цю частину проекту відповідав львівський художник Мирослав Вайда, 34 роки. На репетиції він травмувався. Проте наступного дня приєднався до колективу:

— Ми хотіли дати друге життя цьому індустріальному простору. Засобами сучасного мистецтва змусити кричати, плакати, ревти це померле середовище. На екрані було багато облич людей, які вірили в утопічну світлу дорогу. А наш зруйнований завод якраз розташований на вулиці, яка називається Свєтлого путі.

Зараз ви читаєте новину «Музиканти зіграли на верстатах покинутого заводу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути