Останні 16 років колишній одесит Юрій Горбачов, 57 років, живе в найдорожчому кварталі Нью-Йорка — на 57-й вулиці Манхеттена, між 5-ю та 6-ю авеню. Його вікна виходять на Карнегі-хол і офіс мотоциклетної компанії "Харлі Девідсон". Арт-менеджером художника працює його дружина, американка Бібі.
В Україну Горбачов прилетів, щоб презентувати свою книжку "Секрети успіху" і підготувати три виставки: в Одеському літературному, Донецькому художньому музеях і в столичній галереї "Да Вінчі". У цій галереї і зустрічаємося з художником.
Горбачов — високий, статний. Він у чорних футболці й котоновій куртці "Дізель".
— Мне не идут рубашки, потому что я большой, как медведь. Всегда одеваю только черное или белое, — пояснює хрипло. Каже, що застудився три місяці тому, коли 17 годин без зупинки летів у Таїланд. У літаку якась жінка з дитиною направила на нього кондиціонер.
Спереду на його куртці нашитий металевий двоголовий орел, на плечі — американський прапор.
— Я старий росіянин і новий американець, — сміється. — Орла сам пришив. Це герб охорони царя Миколи.
На шиї в нього грубий ланцюжок із жовтого і білого золота. На руці — золотий годинний "Ролекс" за $12 тис. Удома художник носить "Ролекс" за $37 тис.
— В Одесі на тумбочці забув свої золоті персні, мені їх дуже бракує. Люблю золото, бо воно тепле, — каже.
Горбачов сидить у сірому шкіряному кріслі. На круглому скляному столику недопита чашка чорного чаю і склянка коньяку.
— Прилетів із Донецька до Києва позавчора, зупинився в жахливому готелі "Хрещатик", — крутить пальцями ручку на столі. — Номер прокурений, у старому ковроліні, напевно, мільярд бактерій. У мене алергія на пил. Мабуть, тому й голос сів.
Каже, що має розкішну квартиру в Одесі.
Галерея платить художникові 40 відсотків вартості полотна
— Дзвоню з Одеси дружині Бібі й хвалюся, що в мене тут палац, — Горбачов прикладає до вуха уявний телефон й імітує розмову. — А вона відповідає, що в мене палац на болоті. В Україні вона не була. Тільки їздила зі мною в Петербург, — художник розстібає і застібає блискавку на лікті куртки. — Не можу наїстися одеських жирних помідорів. В Америці овочі — хімічні, без смаку.
Ви родич Горбачова?
— Мій батько і Михайло Горбачов народилися в одному селі — в Привольному, в Ставропольському краї. Багато хто вважає мою кар"єру успішною, бо я родич Горбачова. У Горбачова червона родима пляма на лобі, а у мене була чорнувата завдовжки 16 сантиметрів під пахвою, — піднімає праву руку. — Дружина сказала, що її треба видалити. Газета "Нью-Йорк Таймс" написала величезну статтю, що пластичний хірург зробив операцію Юрію Горбачову. Цей хірург став одразу багатшим, — сміється.
Розповідає, що одружувався двічі.
— Із дружиною Наталею познайомився, коли вона прийшла в мою майстерню в Одесі. Вона — мій друг, мати моїх дітей, живе в Брукліні. Мені дуже подобалася Наташка, така худенька, довгошия, допитлива, очі наївні. Вона і в п"ятдесят років такою залишилася.
Має від Наталі трьох синів. Михайло, 22 роки, та Ілля, 26 років, — музиканти.
— Старшому синові 29 років, займається комп"ютерною графікою, — розповідає. — А з Бібі познайомилися на її виставці. Вона — скульптор. До того, як ми одружилися, тримала салон краси. Тепер вона мій менеджер. Її мати — єврейка польського походження.
Скільки картин намалювали?
— 943. Бібі і ще дві людини все записують. Гроші треба рахувати, інакше їх ніколи не буде. Десь я прочитав, що гроші треба любити, треба виймати з гаманця і казати: солодкі мої, — гладить в долонях уявну купюру. — Думаю, це нормально.
Розповідає, що по світі на нього працює 50–80 дилерів. Галерея в Америці платить художникові 40 відсотків вартості полотна. Найдорожча картина Горбачова — "Святий Георгій" — була продана в Празі за $137 тис.
— Навіть на найменшу роботу йде більше трьох тижнів. Лише здається, що техніка проста, — Горбачов підходить до картини, що висить на стіні. На ній клоун їде на коні стоячи на голові. — Використовую 17 різних лаків, для тла — золотий листок.
На столі дзвонить мобілка "Самсунг". Телефонує київський художник, колишній одесит Олександр Ройтбурд. Поговоривши, Горбачов просить ще тридцять грамів коньяку. Хлопець у чорному костюмі наливає йому "Хеннессі", пляшка якого коштує $85–100.
— Якось мене запросили на прийом до дружини президента США Хілларі Клінтон, — художник бере з блюдця печиво із суфле в шоколаді. — Телефоную своїй мамі, що живе під Петербургом, і хвалюся. А вона відповідає: "Їй пощастило, що вона з тобою познайомиться!" — сміється. — Моя картина висить у славнозвісному кабінеті Клінтона, де він зустрічався із секретаркою Монікою.
Хвалиться, що його полотно має і Віктор Ющенко. Торік на виставку Горбачова в Київському музеї російського мистецтва приходила дружина президента Катерина із секретаркою Ющенка. Вони й купили картину. За скільки, художник не сказав.
1948, 29 грудня — народився в селі Угловка під Новгородом, Росія
1968 — закінчив технікум кераміки в Боровичах під Ленінградом, служив у армії в Білорусії; закінчив філософський факультет Петербурзького університету
1971 — переїхав у Одесу, закінчив художньо-графічний факультет педуніверситету
1990 — виїхав до Нью-Йорка
1996 — прийом у Хілларі Клінтон
1997 — виставка Юрія Горбачова і Марка Шагала в празькій "Міро Гелері"
2005 — книжка "Секрети успіху", виставка в Києві
Роботи художника зберігаються в Луврі.
2 
1
Коментарі