Письменник-сатирик 85-річний Михайло Жванецький прийняв від президента Росії Володимира Путіна орден "За заслуги перед Вітчизною" ІІІ ступеня.
"Усе життя пишу тільки про Одесу — це перлина України. Мені дали орден за мої розповіді про рідне місто, і я його прийняв. Як мій тато-лікар узяв орден Трудового Червоного Прапора від радянської влади, — пояснив Жванецький рішення про отримання нагороди від Путіна. Письменник народився в Одесі, але багато років живе і працює в Москві, має російське громадянство.
16 березня у нього запланований концерт у Києві, 21-го — в Одесі. Колишній голова одеського "Правого сектора" 23-річний Сергій Стерненко вимагає скасувати виступи.
— Або організатори відмовляться від запланованих заходів, або вони зустрінуть протестну реакцію обурених українців, — каже Стерненко. — Є ще альтернатива — публічна відмова Жванецького від нагороди з поясненнями, що агресія Росії до України є неприйнятною. Ти можеш бути хоч тричі генієм, але завжди потрібно залишатися людиною. І розуміти, якою може бути реакція жертви на твої реверанси перед убивцею.
— Якщо самодостатні митці ставлять путінський хрест на собі, це загадка для майбутніх психіатрів, — каже журналіст Роман Чайка, 50 років. — Радянський гумор зазвичай був жлобський і тупий. А Михайло Жванецький демонстрував його кращі якості, хоч і грав на цьому полі. Завжди був при розумі. Тож міг легко відмовитися від ордена. Для чого ця брязкітка чоловікові в його статусі?
Але важливіше не сама нагорода, а від кого вона. Жванецький прийняв медальку від Путіна на п'ятий рік російської агресії. Що була розіграна, зокрема, й на території малої батьківщини сатирика — Одеси. Це зрозумілі речі для Жванецького. За ним ніколи раніше не помічалося ватності. У нього є мізки, на відміну від якихось Марув чи Ані Лорак. Тому його падіння у глибоку прірву є більш стрімким і безповоротним — цей вчинок не можна виправдати. Людина себе просто перекреслила.
На жаль, не маємо закону про колабораціонізм. На п'ятий рік збройної агресії проти України у нас досі немає змін до кримінального кодексу. Мало би бути чітко розписано, що таке дії на користь Росії. А поки нічого застосувати проти концертів Жванецького в Україні.
Якщо навіть скасувати його виступи, буде незадоволена публіка, яка все одно любитиме його. Залишаються лише заклики до моралі.
Люди мають право на протест. Інша річ, у яких межах. Застосування фізичної сили — реакція на відсутність юридичної бази. Держава, яка має монополію на насильство, повинна мати й інструменти. У ситуації з приїздом Жванецького люди, які бачать безпорадність держави, можуть емоційно перейти межу. Я не прихильник такого підходу — це шлях до анархії. Але зрозуміти протестувальників можу.
У березні 2014 року Михайло Жванецький підписав звернення російських діячів культури проти окупації Криму. 2015-го Міністерство культури внесло гумориста до "білого списку митців", які висловилися за територіальну цілісність України.
2 
1
Коментарі