Японська актриса Мієко Харада, 51 рік, представила в Києві три фільми режисера Акіри Куросави. Присвятила покази його 100-річчю. У кінотеатрі "Баттерфляй-Ультрамарин" Мієко сідає за стіл, накритий білою скатертиною. На II Київський кінофестиваль вона приїхала з перекладачкою, бо погано розуміє англійську.
— За кордоном Акіро Куросаву поважають і визнають більше, ніж в Японії, — каже вона. — Святкувати його ювілей на державному рівні в нас не збираються. Стрічки Куросави майже не показують по телебаченню. Ми зустрілися з ним, коли я мала 25 років. Я взяла участь у пробах на його фільм "Ран" — це "Король Лір" на японський лад. У мене тоді не залагоджувалася кар"єра, навіть думала покинути кіно. Куросава обрав мене з-поміж кількох десятків артисток. Запропонував вибрати в його стрічці роль самій. Для зйомок мене змусили поголити брови. Довелося погодитися.
Мієко сміється, долонями прикриває брови. Каже, це не так уже й страшно.
— Один фільм Куросава готував 10 років. Із року в рік промальовував кадр за кадром. Кошти на стрічку збирали п"ять років. В Японії влада майже не фінансує кіно, може виділити хіба невеличку суму. Акіро Куросава працював за принципом — ніколи не здаватися. Мене він навчив прагнути неможливого. Із ним було легко: він розумів, що в жодного актора не виходить грати з першого разу ідеально.
У першому ряду сидить голлівудський артист Каспер Ван Діен. Питає, як працюють японські актори. Сієко зіграла в кіно 70 ролей, працює в театрі.
— У нас немає школи акторської майстерності, — відповідає. — Не обов"язково бути професійним актором, щоб зніматися. Усі, хто бажають грати, шукають собі агентів. Ці агенти вирішують усе.
3 
1
Коментарі