48-річна примадонна Лючія Аліберті живе то в Римі, то в Мілані. Її запрошують найкращі театри світу: Метрополітен-Опера, Вашингтонська опера, лондонська Королівська Ковент Ґарден, міланська Ла Скала. 4 червня Лючія виступила в Національній філармонії України. Квитки на зірку бельканто коштували до 50 грн.
На прес-конференцію Аліберті прийшла в чорних босоніжках "Прада". Але приїзд співачки до Києва спонсорувала інша італійська взуттєва марка — "Інблу". Лючія з"явилася заздалегідь — в гольфі та штанях чорного кольору, короткому піджачку "під леопарда". Чорний мохеровий светр пов"язала на стегнах.
Перемовляючись із організаторами, Лючія час від часу бере високі ноти. У неї сильне сопрано. Аліберті відома тим, що виконує найскладніші партії. Зірка демократично вітається за руку з журналістами й охоче підписує свої кольорові фото.
— Мене запросив Роман Кофман — справжній джентльмен! — бере за руку 69-річного диригента київського камерного оркестру Лючія. Той удавано хмуриться. Одна брова в нього чорна, а друга — сива.
— Ми познайомилися з Лючією півроку тому в Боннській опері, — розповідає Кофман. — У Києві мені не дають працювати: не маю тут власного оркестру і приміщення для репетицій. До 2008 року я підписав контракт із німцями, — деталізує маестро. — Мені розказували, що в Лючії противний характер. Поганий характер у всіх сопрано, а в Аліберті якраз ні. На її концерт у Бонні квитки розкуповують за 15 хвилин. А з Дюссельдорфа приїхало два автобуси із фанатами! — піднімає вказівний палець Кофман. — У Бонні ми три години проводили репетиції, і я закохався в Лючію. Кажу: "Ви у Києві були?" — "Ні, але за вами — хоч на край світу".
Мені розказували, що в Лючії противний характер
— У "Борисполі" мене запитали щось про Тараса Шевченка. Я навіть не знала, жінка це чи чоловік, — чесно зізнається італійка.
Із творів, які Лючія виконала в Києві, їй самій найбільше до вподоби арія з опери Доніцетті "Лючія ді Ламмермур".
— Навіть у магазинах її наспівую. І вдома. У мене кімнат багато — і всі порожні.
Лючія — незаміжня.
— Для мене важливо, щоб чоловік був добрим, галантним і мав сильний характер. Мені такі зустрічалися, — киває співачка. — Але вони вже були одружені.
Аліберті каже, що їй дуже сподобалося київське морозиво:
— Я замовила в номер цілу гору. І їла після сьомої вечора...
Закінчивши прес-конференцію, прима ставить у ряд фотографів і змушує їх показати відзняті кадри. Кадри у профіль стирає власноруч.
— У мене великий довгий ніс, — пояснює італійською та англійською. Вона прикриває пальцями свого носа — ніс визирає з-під долоні. — Я не хочу, щоб мене показували такою, — дістає коробочку "Шанель" і пудрить носа.
— Ну, а тепер ми вам подаруємо гарну книжку, — урочисто промовляє гендиректор філармонії Дмитро Остапенко. — Називається вона "Зоряний шлях національної філармонії".
Лючія пробує упакувати кольоровий альбом у вузьку чорну сумочку, але не може. І лишає її у конференц-залі на столі.
1 
1
Коментарі