пʼятниця, 08 лютого 2013 07:45

Люблять виставитися за чужі гроші

Люблять виставитися за чужі гроші
Фото: Gazeta.ua

"Україна: арт-ринок чи базар?" — таку тему обрали для розмови гості столичної галереї Тетяни Миронової 2 лютого.

— 1973-го моя одногрупниця на спір проїхала голою в автобусі від Львівської площі до вул. Богдана Хмельницького, — каже мистецтвознавець Олексій Роготченко, 58 років. — Тому не Олег Кулик був першою голою людиною на вулиці. Він перший зробив це мистецькою акцією.

Московський художник 51-річний Олег Кулик приїхав до України на день. Він родом із Києва. Сидить за круглим столом, у масивних окулярах, волосся коротко стрижене. На початку 1990-х про нього дізналися завдяки проекту "Людина-собака", коли виходив голяка у нашийнику на вулицю та вдавав пса.

— Якось приходить до російської галереї покупець. Галерист штовхає мене: "Іди до клієнта. Затанцюй там щось", — розповідає Олег Кулик, тягнучись за канапкою з червоною ікрою. — Вибігаю до нього. "Ну шо, скільки коштує?" — розкидає пальцями. А ти й сам не знаєш ціну. Щось починаєш белькотіти. Називаю якусь ціну. "А чому так дорого?" — зневажливо кидає і йде. Потім французька галеристка у такій же ситуації. Заходить клієнт. "Тікай звідси!". — "Чому?" — питаю. — "Ти ж художник!". А сама починає перед покупцем вигинатися. Я сиджу собі, попиваю чайок. Та шепче клієнту, що он сам художник. І я відчуваю, як стаю піднесеним. Бо не повинен "терти" про ціну на свої картини, принижуватися.

— У нас пару художників, які працюють за такою моделлю. Хіба Оксана Мась і Анатолій Криволап, — говорить галеристка Тетяна Миронова, 49 років. — А решта самі й продавці. Вони ж дуже розумні. Люблять виставитися в галереї за чужі гроші, потім прийти та сказати: "Знаєш, мені потрібна ця робота на трохи часу". Забирає її і тихенько продає клієнту. Про які нормальні стосунки на нашому ринку можна говорити? Художнику галерист потрібен тоді, коли треба вкласти гроші у виробництво, презентацію, розкрутку. Я три роки возила наших художників по американських ярмарках. З багатьма більше не працюю. Ти вкладаєш у них гроші, дбаєш, щоб про них писали. Вони починають думати, що насправді такі хороші, як про них кажуть. А коли писати перестають, з'являються претензії, чому вони не продаються.

Музикант 48-річний Олег Скрипка підливає собі чаю і дивиться на годинник у телефоні.

— Я сам ніколи не розмовляю за гроші. Краще через продюсера, — каже музикант. — Нехай через це сам менше отримаю, але треба знати собі ціну.

Зараз ви читаєте новину «Люблять виставитися за чужі гроші». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути