Акторка Наталя Бузько працює в одеській комік-групі "Маски".
— Усіх "масок" запрошу, якщо буде велике святкування, — розказує "ГПУ". Сидимо в Наталі вдома. Це двоповерхівка біля моря, недалеко від центрального пляжу "Аркадія". — На день народження завжди сумую. Може, вип"ю вина з подругами. Вони не мають стосунку до кіно. Одна — модельєр, інші дві домогосподарки.
У Наталиній кімнаті висить дитячий малюнок — дівчата, дерева і сонце.
— У мого семирічного сина Антона є подружка Маргарита, — пояснює Бузько. — Це вона намалювала.
Що "маски" дарують на свята?
— Колись презентували фотоапарат. Але Ганна його загубила, — каже про 20-річну дочку. Та вчиться на режисера у столичному університеті імені Карпенка-Карого.
Як потрапили в "Маски"?
— Запросив керівник театру Георгій Делієв. Пам"ятаю, у перервах між репетиціями мріяли знімати комедійні фільми. Адміністратор кричав: "Навіщо? Їздите з концертами, то й їздіть!". Тоді на наших виставах були аншлаги. А зйомки комедійних фільмів здавалися неперспективними.
Ви були одружені з актором "масок" Олександром Постоленком.
— Познайомилися, коли мені було 18. Через три роки розписалися. Зробили це, бо боялися гніву батьків. Я готувала їсти, доглядала за дитиною. Хоча, — зауважує, — господиня з мене на чотири з мінусом. Прибирати не люблю. На роботі у нас було все нормально, а вдома... Розійшлися ми два роки тому. Але в колективі спілкуємося.
Пригадуєте перші ролі?
— Другокласницею зіграла головну роль у виставі "Маша-растеряша". А в кіно вперше знялась у десятому класі. У масовці фільму "Бережіть жінок". Пропустила три дні навчання. Ще й дев"ять рублів отримала. Вразив Ігор Скляр, який грав моряка Костика. У перерві між зйомками він сидів із марлею на сорочці, бо грим чіплявся на комір.
Кого ви хотіли б зіграти?
— Чоловічий колектив "Масок" грає жінок. А мені підсвідомо хочеться втілити чоловіка. Товстого і старого, — каже напівжартома. — У радянському фільмі "Ромео і Джульєтта" роль Ромео дали жінці. Це було так здорово!
Русланова завжди цікавиться, як мої справи та діти
Ви знімалися разом із Ренатою Литвиновою та Ніною Руслановою...
— Русланова завжди цікавиться, як мої справи та діти. А Ренату я вперше побачила на зйомках стрічки "Три історії". Там Литвинова душила мене панчохою. Боялася, що зробить це насправді. А в мене ж діти! Потім зустрілися на фільмі "Ще дві історії". Її гримували. Рената повернулася від дзеркала і каже: "Наташа, мій костюм — це кошмар. А зачіска — жах. От вам підфартило, ви гарна. А я?!". Я погодилася: вона таки виглядає смішно. Рената, мабуть, образилася. Але вигляду не подала. Тільки спитала: "Під яким наркозом я могла так одягнутися?".
Хвилюєтеся під час зйомок?
— Спочатку нервово жую горішки та родзинки. Раніше соромилася перед колегами. А потім зрозуміла, що цього ніхто не помічає. Бо перед зйомками нервуються всі. Зате через кілька днів у мене взагалі зникає апетит. Ще маю забобони. Ніколи не розповідаю, де буду зніматися.
Розкажіть про роботу у фільмі "12 стільців" німецької режисерки Ульріке Оттінґер.
— Я тоді почувалася ні в сих ні в тих. Бо ми спілкувалася через перекладача. Ульріке показала мені альбом із фотографіями декорацій та одягу. І спостерігала за мною. Так вона вирішила, що я підходжу на роль Еллочки-Людожерки. За сценарієм в Еллочки мав бути чоловік. Його роль дали Борисові Барському. Але він несподівано відмовився. І замість п"яти запланованих днів я знімалася тільки два.
Ви грали у трьох фільмах Кіри Муратової. Товаришуєте?
— Кіра часто запрошує мене в гості. Хоча до нас ніколи не приходить. Вітальня Муратової завішана картинами її чоловіка Євгена Голубенка, — Наталя гладить свого кота Тонкішу. Поряд бігає собака Віола. — У Кіри є два коти, — веде далі. — Один зовсім дикий, на кличку Зиґмунд. Він не дозволяє себе гладити. Інший кіт постійно живе на горищі. Бо Зиґмунд не пускає його в квартиру.
Діти часто ходять на ваші вистави?
— Тоша радить, як кому слід грати. Але завжди мені на вухо. Щоб я потім комусь передала. А вдома повторює пантоміми "Масок". Ганя — мій найкращий критик. Може сказати після вистави: "Сьогодні в тебе Дездемона дура-дурой вийшла". Малою вона плакала, коли мене на сцені кидали чи ображали.
У кімнаті актриси багато книжок про країни Сходу.
— 1982-го ми з "Масками" їздили в Камбоджу, — пояснює. — Там нема гладких жінок, — дивується. — Я питала перекладача на ім"я Сову, де вони. Той задумався: "Є одна, на базарі. Хочеш покажу?" А ще в Камбоджі немає злодіїв. Тому в них не роблять ключів до номера. Там дешеве срібло і топази. Я привезла срібне намисто з топазами, у вигляді метелика.
1963, 27 листопада — народилася у Севастополі в сім"ї інженера та адміністратора ресторану; через п"ять місяців переїхала в Одесу
із 1985 — комік-група "Маски"
1986 — народилася донька Ганна
1999 — з"явився на світ син Антон
2003 — роль Еллочки-Людожерки у фільмі "12 стільців"
2004 — роль Тані у фільмі Ренати Литвинової "Настроювач"
Знімалася в усіх телесеріалах із "Масками"
3 
1
Коментарі