У столичній книгарні "Знання" 36-річна письменниця Лада Лузіна презентувала роман "Мій труп".
— Це роман про театрального критика Олександру. Якось вона знаходить у своєму холодильнику труп колишнього коханця, — каже киянка Світлана Процишина, 19 років. До магазину вона прийшла за годину до презентації. — Я люблю Лузіну. Останні три роки читаю тільки її. Деякі романи перечитую по п"ять разів. Принесла на автографи чотири книжки, — дівчина з подругою виходять на вулицю, щоб зустріти письменницю.
Лузіна заходить у книгарню. Закидає косу на плече:
— Хотіла першим видати роман "Київські відьми. Рецепт Майстра", бо половина книжки вже готова. Але сіла перечитувати "Мій труп" і закінчила його раніше.
10-річна киянка Анастасія дарує Лузіній червоне намисто. Письменниця намотує його на руку. Каже, нова книжка присвячена доценту Київського театрального університету Валерієві Фіалку, в якого навчалася 10 років тому.
— Коли працювала над дипломом, мріяла видати книжку про свій університет і улюбленого викладача. Із Валерія Фіалка написала одного з головних героїв — Ігнатія Сірєня. Кажуть, що героїня роману схожа на мене. Неправда. Та я не боюся, що мене з нею порівнюватимуть. Після попередніх романів мене вже називали лесбіянкою і відьмою.
Мене вже називали лесбіянкою і відьмою
— Ми удвох читаємо ваші книжки, — просить автограф Лузіної вагітна жінка. Вона гладить рукою живіт.
— Коли моя мама була вагітна мною, то ходила в театр. Бачите, що з того вийшло, — сміється Лузіна.
Письменниця каже, всі її книжки завжди читає подруга — співачка Наталія Могилевська.
— Купує сама, бо я не люблю дарувати. До подарунків часто ставляться як до непотребу. Прочитавши "Мій труп", Наташа подумала, що образ Аріни — дівчини, яка не помічає оточення — я писала з неї. Насправді Аріна зібрана з п"яти жінок. Наталя Могилевська — одна з них.
Коментарі