— Якось натрапив на галерею обкладинок до "Лоліти" Набокова. Жодна з них мене не влаштовувала, — каже американський архітектор Джон Бертрам. Він провів конкурс обкладинок "Лоліти". Найвдаліші 60 робіт видали альбомом. Про книжковий дизайн розповідає київський дизайнер Ростислав Лужецький, 42 роки. Він створив обкладинки до романів Оксани Забужко, Василя Шкляра, Михайла Бриниха.
Скільки коштує хороша обкладинка?
— У нас немає вироблених правил гри. Замовники знають, скільки коштує покласти квадратний метр плитки, але не знають ціни професійно зробленої обкладинки. Часто видавництва знаходять студента. Він не має ні освіти, ні смаку, знає пару графічних програм. За 2 години скомпонує якісь фотографії, напише ім'я автора. Візьме за таку роботу 100 грн. Мої обкладинки коштують від 1600 гривень.
Які є світові тенденції в оформленні обкладинок?
— Єдина тенденція — це креатив. Образ може бути простий, або дуже складний. Хороша обкладинка завжди перегукується з текстом, насичує його. З іноземних новинок запам'яталася одна поетична збірка. На обкладинці було тільки фото поета. У нас думають, що більшими літерами напишемо ім'я автора, то швидше її куплять. Увагу до книжки може привернути те, що на ній нічого не буде. Просто червона книжечка, такий кольоровий квадратик. Тоді в читача виникатиме запитання — що ж там усередині. Також дизайнер має добре знати текст книжки. Це для нього так само важливо, як уміти малювати.
Які українські видавництва можуть похвалитися обкладинками?
— Дитячі. Але з оформленням дитячої книжки все просто. Головне, щоб була барвиста й ілюстративна. Тут можна назвати "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" чи "Видавництво Старого Лева". Обкладинка для дорослої книжки вимагає зусиль голови.
За що критикують дизайн книжок харківського "Фоліо"?
— Воно не має концепції і смаку в оформленні. Тому й виходять смішні обкладинки. Не розумію, чому директор видавництва Олександр Красовицький цього не помічає. Хоча йому всі про це говорять. Таку ж проблему має "Клуб Сімейного Дозвілля". Обкладинки надумані — наклеюють усе, що можна і не можна. Видавництво пишалося обкладинкою роману Володимира Лиса "Століття Якова". Але вона смішна: пісочний годинник, а в ньому всього напхано. Це так першокурсники роблять — бере до купи і вклеює все, про що йдеться у книжці. Ми не маємо хорошого навчання спеціалістів за цим фахом. Студента вчать прикладного мистецтва. Ремесло освоїв, а думати не навчили.
4 
1
Коментарі