Книжку про Чорнобиль Світлана Алексієвич писала 11 років

— Якщо Флобер говорив, що він — людина-перо, то я — людина-вухо, — каже 67-річна Світлана Алексієвич, білоруська письменниця і нобелівський лауреат.

У Києві 7 квітня представила книжку "Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього". Працювала над нею 11 років.

— Я дуже довго вислуховую людей. Вдивляюся в життя. Спостерігаю, як говорять на ринку, як ходять, сваряться, сміються. Ось чому пишу довго, — каже Алексієвич.

До "Чорнобильської молитви" увійшли монологи постраждалих під час аварії на ЧАЕС, їхніх рідних.

— Чорнобиль багато що перевернув у нашому житті. І це поки що до кінця не усвідомлено, — продовжує Світлана Олександрівна. — Це подія космічного масштабу. Люди зрозуміли, що можуть самі себе ­знищити.

Українською мовою також видані твори Алексієвич "У війни не жіноче обличчя", "Цинкові хлопчики","Час секонд-хенд (кінець червоної людини)". Письменниця каже, для своїх п'яти книжок провела понад 3 тис. розмов.

— У 1990-ті люди ніби хотіли свободи. Але не знали, що це таке. Були до неї неготові. Тому став можливим повний відкат, що спостерігаємо зараз. І цього хоче народ — це не влада змушує музеї Сталіна відкривати. У Пермі був великий музей жертв ГУЛАГу. Недавно там звільнили директора й майже всіх працівників, і тепер заклад називається Музеєм працівників ГУЛАГу. Тобто не жертв, а катів. Усі говорять: "Путін, Путін". Справа не в ньому. Він просто вгадав, чого хочуть росіяни — Великої Росії. Так, бідні, так, порожній холодильник, але нас бояться.

Книжки Світлани Алексієвич у Білорусі не видають. Тривалий час їх завозили з Росії і продавали з-під поли, каже.

— Зараз Лукашенко ­заграє з Європою, тому мої твори з'явилися навіть у книгарнях. Була на ярмарку, і багато людей тримали по п'ять моїх книжок. Підходили, обіймали, фотографувалися, навіть плакали. Для них важливо, що про країну ­дізналися в світі. Це ж перша Нобелівська премія в історії Білорусі.

Після її вручення у грудні 2015-го Світлана Алексієвич назвала окупацію Криму анексією та "політичним роз­боєм". Російський прем'єр Дмитро Медведєв не надіслав їй заготовленої вітальної телеграми.

Українською "Чорнобильську молитву" переклала письменниця Оксана Забужко, 55 років. Це — друге українське видання книжки.

— "Чорнобильську молитву" я переклала з письменницької відповідальності, — каже Забужко. — Травень 1986-го просиділа в апокаліптичному Києві, і всі ці враження жили в мені роками. І ось нарешті з книжкою Світлани Алексієвич вони отримали голос.

Перше видання 1998-го надрукували накладом тисячу примірників. Цей тираж розпродували 15 років. Друге, доповнене, вийшло три тижні тому. Вже розкупили дві тисячі примірників. Тобто зрозуміло, що таке Нобелівська премія. Вона дає людині найгучніший на планеті мікрофон, автор робиться одразу чутним у всіх куточках Землі.

"Чорнобильську молитву: хроніку майбутнього" надрукувало столичне видавництво "Комора". У книгарнях коштує 114 грн.

×