У столичній галереї "Гамма" відкрили виставку молодої одеської художниці Ірини Торської.
— Ця виставка покликана зрозуміти мою душу, натуру. Вважаю, що художник може позитивно вплинути на розвиток нашого світу. Мої картини показують, що потрібно думати про майбутнє, іти вперед, — каже художниця.
Ірина Торська виросла в Кривому Розі, у 18 років переїхала жити в Одесу. Через втрату батьків їй довелося дуже рано ставати дорослою. Все життя Ірина присвятила музиці — закінчила музичну школу й відповідний факультет Криворізького педінституту, грає на флейті та фортепіано. Між уроками вона все ж знаходила час для своїх картин. Уважає, саме так дала себе знати генетична схильність до фарб і пензлів. Адже в роду Ірини були професійні художники.
— Свої картини пишу роками — переробляю, довершую, змінюю кольорову палітру. Наприклад, у роботі "Всесвіт" спочатку переважала сіра гама. Потім космос у моєму уявленні став яскравим. Саме таким я вирішила показати його на полотні, — розповідає Ірина Торська. У її доробку багато робіт космічної тематики. Серед них — "Десь не на Землі". На картині зображене величезне, дещо деформоване обличчя на тлі пейзажу, подібного до марсіанського. Найдовше створювала полотна "Кінь" і "Тигр". Білий жеребець спочатку гарцював серед зелені. Але холодна одеська зима надихнула Ірину вкрити природу навколо тварини снігом. Білий тигр на другій роботі виривається з неволі в "просторові двері". Саму тварину художниця написала за одне літо, але довго розмірковувала, як зобразити її втечу з полону.
— Спочатку це була просто чорна діра. А потім замість неї з'явилося сіре місто. Ніколи не любила, коли тварин "ув'язнюють" у зоопарках.
Після її першої виставки в Одесі до Ірини Торської почали звертатися із пропозиціями купити картини. Художниця вирішила їх поки що не продавати, бо дуже багато роботи в них вклала.
— У Ірини немає школи. Але школа часто псує художника. У професійних автопортретах немає душі. А в Іриних вона є. І це мистецька душа. У картинах є одеська атмосфера, як кажуть, "одеська говірка", — ділиться враженнями заступник голови Національної спілки художників Петро Зикунов.
Коментарі
2