— Крым наш! Мы Русь! — кричать троє молодиків у клітці, що встановлена у просторому залі столичної галереї М17.
31 березня тут відкрили виставку робіт 35-річного Івана Семесюка та 28-річного Антона Чадського "Вата унд Хунта". Хлопці у клітці п'ють пиво й лузають насіння. Біля них у кутку сидить лялька з обличчям Путіна. На ґратах напис "Обережно! Русский мир".
На стінах залу, що навпроти одна одної, висять плакати. З одного боку — із зображеннями "ватника", якого 2011 року вигадав росіянин Антон Чадський. Навпроти — малюнки з "бандериками" Івана Семесюка. Митець зображає чудернацьких тварин із патріотичною символікою — червоно-чорним прапором, у камуфляжі, з тризубом.
— Ми хотіли, щоб "ватник" і "бандерик" зустрілися й поговорили, — Семесюк ставить на підлогу чорний наплічник. — Але діалог між ними навряд чи можливий. Надто вони різні. Спочатку "бандерик" у мене з'явився як вишивка. Я з дитинства дуже люблю вишивати. Перших персонажів вишивав по два-три тижні, з матюками. Тепер за кілька днів можу впоратися. "Бандерик" — зародок українця: він кумедний, не такий агресивний, як ватник, але мілітаризований і готовий дати ворогу люлів. Ми, українці, довгі роки жили, як свині: мовчали і їли з корита. А потім ця тварина почухала дупу й почала лютувати. Зараз перетворюється на людину, тому мої персонажі — українці — напівтваринки. Образи "бандерика" й "ватника" допоможуть зрозуміти, хто ми такі.
Антон Чадський ходить виставкою з планшетом. На ньому й малює комікси про "русский мир". Для виставки в М17 створив 12 плакатів. Кожен ілюструє певну рису ватника, як-от: ненависть, агресія, нетерпимість, пияцтво. На одному з плакатів ватник їде на танку, а на ньому написи: "Мир, братство, духовность".
— С ватником диалог не возможен, — каже. — Ватник не здатен почути іншого. Ось ці хлопці у клітці до дрібниць показують, як мислять і поводяться більшість сучасних росіян. І це зовсім не перебільшення. У мене були друзі, які говорили так само: поїдеш у Європу, з тебе одразу гея зроблять. У російському суспільстві зараз переважає ненависть. Тому одного з ватників намалював із закривавленим серпом і молотом. Цим показую, що сучасна Росія перейняла радянську традицію.
— Класна ідея — подавати кисіль на презентаціях — дешево та смачно, — каже білявка середніх років біля стійки з напоями.
— Так це ж натяк на "кисельовщину", — відказує її подруга.
Має на увазі рупора російської пропаганди Дмитра Кисельова.
Обидві підіймають паперові стакани "за перемогу".













Коментарі