Японський письменник 59-річний Харукі Муракамі працює над новою книгою щодня по 6 год.
— Над новим романом працюю рік і два місяці. Мене надихає творчість Федора Достоєвського, — каже літератор. — Із роками письменник став продуктивнішим. "Братів Карамазових" написав, коли вже постарів. Мені кортить зробити те саме. Хочу створити величезний роман, який поглинув би хаос усього світу та ясно показав напрям його розвитку. Твір, який тримаю у своїй голові, поєднує погляди різних людей, різні історії.
Муракамі кинув курити, зайнявся марафоном, плаванням на дальні дистанції та велосипедними перегонами.
— Важко сидіти, думати й писати багато годин підряд. Тому головне — бути в хорошій фізичній формі. А стиль письма — справа вторинна, — стверджує романіст.
— Хтось ноги в холодній воді тримав, хтось, як Шиллер, гнилі яблука нюхав, Оксана Забужко для натхнення родзинки їсть. Стиль письма — це обличчя письменника. Муракамі ніякий не письменник, він белетрист, — вважає український письменник Юрій Винничук, 56 років. — Його книжки такі ж примітивні, як модні романи французів Фредеріка Беґбедера, Мішеля Уельбека. Муракамі відійшов від традицій японської літератури, які ми бачимо в Кавабате, Юкіо Месіми. У нього немає того, що освічений європеєць мав би шукати в японського автора. Менш освічений читач шукає європейськість. Вона в Муракамі є.
Майже всі романи Харукі Муракамі ставали бестселерами — "Погоня за вівцею", "Танцюй, танцюй, танцюй", "Норвезький ліс", "Хроніки заводного птаха", "Кафка на пляжі".
3 
1
Коментарі
2