— Не интересует меня эта книга, все, — підвищуючи голос, обриває розмову польський режисер 79-річний Єжи Гофман на порозі столичного кінотеатру "Київська Русь". Його запитали про роман Василя Шкляра "Чорний Ворон", який режисеру пропонували екранізувати.
41-й міжнародний кінофестиваль "Молодість" 22 жовтня відкривають фільмом Гофмана "Варшавська битва 1920".
— Вітам сердечнє! — кидається з обіймами до режисера радниця президента України 52-річна Ганна Герман. Представляється польською. — Я щаслива вас тут бачити. Пам'ятаю, як у Ґданську була прем'єра "Вогнем і мечем". Тоді працювала в Польщі на радіо "Свобода". Вийшла після показу і плакала. Була горда, що про Україну зняли такий фільм. Президент Янукович у Бразилії, але хоче з вами зустрітися. Післязавтра повертається, на вівторок можемо призначити зустріч.
— Але перед цим прошу зустрітися зі мною окремо. Для справи, або без неї, — відповідає режисер і цілує руки Ганні Герман.
— Ми живемо в готелі "Рояль де Парі", — підказує з-за плеча продюсер режисера Єжи Михалюк.
— Президент попросив передати, що щороку збільшуватиме фінансування "Молодості", — продовжує Герман. — Грошей на такі речі ніколи багато не буває. Завжди фінансово допомогти зголошуються Борис Колесніков і Рінат Ахметов.
Екс-президент 57-річний Віктор Ющенко прийшов на церемонію з дружиною Катериною. На відкритті він сидить поруч із Гофманом.
— Мій інститут працює над ідеєю до 200 років з дня народження Тараса Шевченка. Підключили кінематографістів зняти 200 короткометражних фільмів, присвячених поєтові, його творам, героям, спогадам. Цим проектом ми би хотіли підняти десятки студій, зокрема молодіжних. По екранізації інших творів, зокрема "Чорного Ворона", я зробив багато зусиль. На жаль, не все вдалося. Той, на кого ми розраховували, не проявив інтересу до цього роману. Але світ на цьому не закінчився, — каже Ющенко.
Він вручає Золотого скіфського оленя азербайджанському сценаристу Рустаму Ібрагімбекову. Цю нагороду дають щорічно на відкритті "Молодості" за внесок у світовий кінематограф. Ібрагімбеков написав сценарії до фільмів "Біле сонце пустелі", "Стомлені сонцем", "Сибірський цирульник".
Фестиваль триває до 30 жовтня. У програмі фестивалю 61 фільм основного конкурсу, 21 національного і 200 позаконкурсних. Журі "Молодості" очолила письменниця Оксана Забужко, 51 рік.
— Вона має прекрасний смак, — каже генеральний директор фестивалю Андрій Халпахчі, 61 рік. — Це інтелектуал, здатний правильно оцінити фільми. Їй допомагатимуть професіонали кіно — голова угорської спілки кінематографістів Ева Везер, російський режисер Сергій Лобан та зірка французького інтелектуального кіно Ґреґуар Колен.
— У мене була можливість відмовитися, — говорить Забужко. — Але Андрій Халпахчі сказав, що французька письменниця Франсуаза Саган судила Каннський кінофестиваль. Це мене остаточно переконало. Крім того, хочеться побачити, як виглядає кіно майбутнього.
Письменник Василь Шкляр, 60 років, прийшов на відкриття в ковбойському капелюсі.
— Я знав, що Гофман не хоче знімати фільм за "Чорним вороном". Прочитав про це в інтернеті. Дивує, що він дочитав книжку, яка йому не сподобалася. Якщо мені книжка не подобається, відкладаю її після першої сторінки вбік. Та я не мав великих сподівань на Гофмана. Коли йшлося про нього або Ґібсона, то мали на увазі рівень. У "Чорному вороні" є речі, які могли йому не сподобатися. Можливо, це лінія про чекістів і євреїв. Щоб вести розмову з іноземними режисерами, Голлівудом, треба спочатку перекласти роман англійською. Зараз це роблять в Англії.
"Варшавська битва 1920" мені не сподобалася, — продовжує Шкляр. — Там багато спецефектів, баталій, але людська драма дуже банальна. Чоловік іде на війну, обіцяє повернутися. І повертається — звичайнісінький хеппі-енд. Але Гофман зі мною солідарний у тому, як зобразив загарбника-більшовика. Російське військо показав як брудну, брутальну і тупу орду.
— Не показав армію УНР, бо українських частин не було у Варшавській битві, — каже Єжи Гофман наступного ранку в арт-готелі "Баккара" на Дніпрі. На столі в режисера мінеральна вода і келих коньяку. Говорить російською. — Петлюра воював під Замостям. Уся його трагедія в тому, що український народ тоді його не підтримав.
— Це триває й досі, — вигукують із залу. Питають, чому режисер не знімав спільно з Україною.
— Треба дивитися правді у вічі. Якби ми працювали в копродукції з Україною, то фільму взагалі не було б. Я зняв історію України в чотирьох частинах. Це унікальний фільм, якого не має жодна країна в Європі. Він у вас пройшов на екранах? Він у вас не куплений. Якби хотів показати, як виглядав Київ того періоду, знаєте скільки б це коштувало? І не знаю, чи пишалися б цим українці. Коли перший польський патруль в'їхав трамваєм у місто й висадився в центрі, всім було глибоко плювати. Люди втомилися від того, що через Україну проходили то денікінці, то червоні, то махновці, то зелені, то знову червоні, то хрін знає хто. Ви вірили в обіцянки більшовиків, що ті дадуть землю, заводи. Вони дали, а потім настав голод. І що, в цьому фільмі про це все сказати? Це окрема тема — як Україна просрала можливість своєї незалежності.
3 
1
Коментарі
12