"Сегодня мэр Нью-Йорка Майкл Блумберг должен был вручать мне какую-то премию. А я в Киев поехала", — каже режисер московського театру "Современник" 75-річна Галина Волчек. На сцені театру ім. Лесі Українки вона зустрічається із глядачами. Квитки коштують 90–1500 грн.
Галина Волчек приїхала на гастролі з театром на чотири дні. Оселилася в 5-зірковому готелі "Прем"єр Палас". Узяла одну валізу, в якій возить "усілякі медичні штуки, якими намагається привести себе в нормальний стан".
— Америку я люблю, але Київ мені ближчий. Ми були у вас під час помаранчевої революції. Усі відмовлялися, а ми гастролювали. Жили в госпіталі МНС, грали на сцені театру імені Франка. Я завжди відчуваю тут взаємну любов.
Сідає на стілець, повільно витягує набряклі ноги в чорних босоніжках без підборів. На столі — три півлітрові пляшки негазованої мінеральної води з гір на сході Франції.
— Я зараз багато п"ю, бо на таблетках сиджу. Моє здоров"я повністю знищене. Не від курива, хоч я курю 50 років, а від переживань і стресів. Я своїм дітям кажу: "Коли помру, увіткніть мені в рот папіроску".
Шкідливу звичку Волчек перейняла від батька Бориса. Він був кінооператором, знімав фільми режисера Михайла Ромма.
— Тато казав, що з таким обличчям у актриси не беруть, — хрипло сміється. — Обіцяв тацю купити. Казав: будеш на сцену виходити з реплікою "Кушать подано!".
Батьки розійшлися, коли їй було 13 років.
— Посадили мене на стільчик від піаніно, що крутиться, і сказали: обирай, із ким залишишся. Я крутнулася в бік тата. Мама контролювала мене. Коли діти бігли до сусідів красти яблука, я грала в класи біля вікон нашої квартири, аби вона бачила. У 8-му класі я здала екстерном іспити й подала документи в школу-студію МХАТ, — кашляє. — Мама думала, що мене не візьмуть, тому змусила паралельно вступати й до Щукінського училища. Туди брали лише красунь, а я була негарна. Заплела довгу косу, одягла мішкуватий костюм від татового кравця. Члени комісії ледь не попадали від сміху, але мене прийняли. До МХАТ теж взяли, і я пішла вчитися туди.
На другому курсі Волчек познайомилася з актором Євгеном Євстигнєєвим, з яким прожила 10 років.
Тато казав, що з таким обличчям у актриси не беруть
— В інституті ми були модно вдягнені, курили дорогі цигарки, — прикладає два пальці до рота й удає, наче палить. — А він приїхав із Владіміра: лисий, у піджаку на виріст, з якого ледь пальці виглядали. Носив його з трикотажною сорочкою на замочку і тонкою чорною крепдешиновою краваткою. Курив "Біломор": защипував його два рази й смачно прицмокував. Коли моя нянька його побачила, сказала: "Як вам не соромно ходити лисим? Наділи хоча б шапочку якусь!"
Батькові Волчек наречений не сподобався.
— Я схопила за руку Женю і втекла. Кілька років із батьком не розмовляла, — відмахується вона. Із руки злітає золотий браслет. Важко нагинається його підняти. — Спершу на вокзалах ночували, потім знімали підвальні приміщення. Зарплата в нас була 690 рублів по-старому. 300 віддавали за кімнату, а на решту жили.
Їхній син Денис Євстигнеєв — режисер, нині працює на телебаченні. Другим чоловіком Волчек був професор будівельного інституту Марк Раделєв.
— Зрештою, я зрозуміла, що сімейне життя не для мене. Театр перемолов мене в своїм мясорубці. Його не вдається поєднувати з сімейним життям.
Галина Волчек не знімається в кіно 30 років.
— "Осінній марафон" 1979-го став останньою крапкою в моїй кінокар"єрі. Коли я йшла купити моркви на ринок, усі тицяли пальцями: "Подивіться, не така вона й страшна, як у кіно показують!" А два тижні тому погодилася знятися у режисера Олександра Сокурова в фільмі про Фауста. Попросила другорядну роль, бо не можу залишити театр надовго.
Із 1972-го Галина Волчек керує "Современником".
— По фізіономії я нікого не била. Лише раз зірвалася на репетиції "Звичайної історії". Лєна Мілліоті грала Надєньку. Її героїня чекає на коханого, плаче, а коли той з"являється — перетворюється на щасливу дівчину. Актриса дула губи, хникала. Я встала й дала їй ляпаса. Лєна як заплаче, а я давай її партнерові кричати: "Заходь! Лєна в образі".
Цьогоріч Волчек узяла з ГІТІСу четверо молодих режисерів.
— Грошей їм не платимо, даємо лише на проїзд і обіди в буфеті. Але дозволяємо ставити все. У січні подивимося, що в них вийде.
Сама хоче поставити виставу зі співачкою Аллою Пугачовою.
— Ми товаришуємо. Хочу спільний проект зробити. Але не "Вишневий сад", як усі пліткують.
13 
1
Коментарі