13 вересня драма "Жінки без чоловіків" іранської художниці Ширін Нешат здобула "Срібного лева" на Венеціанському кінофестивалі в Італії. Її зняли за гроші продюсерів із чотирьох країн. Зокрема, за кошти "Сота сінема груп" киянина Олега Кохана.

— "Срібний лев" важливіший навіть за "Оскар", бо на Венеціанському фестивалі кіно оцінюють з точки зору якості, а не спецефектів, — каже продюсер 33-річний Олег Кохан. У його кабінеті висять портрети Романа Балаяна — кольоровий і чорно-білий Кіри Муратової. Поряд стоять дві золоті "Ніки" — нагороди російської академії кіномистецтв за стрічки Муратової "Два в одному" та Балаяна — "Райські птахи". — Скоро зробимо копію "Срібного лева" й теж поставимо. Краще б справжню нагороду привезти, але вона одна на чотири країни. Ми її віддали до Ірану режисерці Ширін Нешат.

Дія картини відбувається в Ірані в 1950-ті під час путчу. Її героїні — домогосподарка, повія, стара діва та молода жінка — намагаються врятуватися. Фільм зняли за 5 млн євро. Частка Олега Кохана — менше мільйона.

— Продюсери вклали гроші відповідно до території, на якій вони показуватимуть фільм. Я маю право на прокат у країнах СНД і Балтії. Наприкінці року покажемо стрічку в Україні. Знімали мовою фарсі, вона мелодійна. Коли її заглушити перекладом, зникне атмосфера стрічки. Тому даватимемо українські титри.

За головний приз змагалися 26 картин, серед яких сім американських фільмів, чотири італійські, стільки ж французьких та дві картини з Китаю.

Ми вже не знали, куди кланятися й кому дякувати

— Ще до оголошення результатів у Венеції Ширін повезла стрічку в Торонто. Ми всі роз"їхалися. Не те, щоб не вірили в перемогу, але мали інші справи. Я вернувся до зйомок фільму Сергія Лозніци "Щастя моє". Організатори подзвонили мені й попросили прилетіти на нагородження. Публіка 10 хвилин аплодувала нам стоячи. Ми вже не знали, куди кланятися й кому дякувати, а вони кричали: "Ля гранде! Бравісімо!" Богданові Ступці на Римському фестивалі аплодували 15 хвилин. Там торік отримав нагороду як найкращий актор, за фільм "Серце на долоні" (стрічку продюсував Олег Кохан. — "ГПУ"). Але ми й досі для Європи загадкова країна. Українців там сприймають як неосвічених обізьян. Іноземним продюсерам доводиться довго пояснювати, що таке Україна, перш ніж заводити мову про спільні проекти. У часи помаранчевої революції Європа нами цікавилася, але ми її розчарували. Якщо профукаємо Євро-2012, можна ставити хрест.

— Плануєте знімати фільми про українців?

— Уже готуємося до Берлінського кінофестивалю. Я хотів би створити фільм про українку, першу королеву Франції — Анну Ярославну. Маю всі твори письменниці Марії Матіос. Вона геніальна. Я з нею не знайомий, але через газету хочу зізнатися в коханні до її творчості. Мрію зняти кіно за її романами.

×