Усі заходи екокультурного фестивалю "Уніж" в однойменному селі Городенківського району на Івано-Франківщині відбувалися в колишніх колгоспних фермах. В одній облаштували готель, в іншій — спорудили душові кабінки з водою та проклали каналізацію.

— Торік ми з товаришем Миколою Міщуром викупили в "Унежі" частину колишнього колгоспного саду та стайні обіч села, загалом 25 гектарів, — розповідає організатор "Уніжу" бізнесмен Ігор Джаман, 37 років. — На місці радянських колгоспів ми влаштували свято для української молоді. Творче містечко тут діятиме протягом цілого року. Будь-хто може подавати свій культурницький проект, а ми спробуємо втілити в життя всі вартісні.

Ігор Джаман походить з Івано-Франківщини, нині живе та працює в США. На фестиваль витратив понад 1 млн грн. Протягом двох місяців в "Унежі" працювали волонтери та сантехніки, електрики, столяри.

Фестиваль відвідало близько 3 тис. людей. Одна доба перебування коштувала 30 грн, для студентів — 15.

Удень проходили літературні читання, майстер-класи з куховарства, ковальства, малювання. Увечері виступали українські гурти. Зокрема, "Гайдамаки", "Перкалаба", "Абздольц", "Тінь сонця". Першого дня концерт мав завершити рівненський гурт "От Вінта". Та через зливу сцену знеструмило. Тоді вокаліст Юрко Журавлик пішов із гітарою до їдальні, а за ним — глядачі. Юрко годину виконував там пісні.

— На "Унежі" я провів усі три дні, щовечора ходив на концерти, — каже письменник Юрій Андрухович, 48 років. — Ночував у великому наметі разом із учасниками "Перкалаби".

Письменник провів дискусію "Найсучасніші форми недрукованої поезії".

— Говорили здебільшого про те, що всі нині мають доступ до Інтернету, а отже, й оприлюднення там своїх творів, — продовжує Андрухович. — А це має свої мінуси й плюси. Можна легко загубитися серед маси авторів, але — талановитого поета серед цієї маси легко помітити. Молоді поети організовували свої читання — забігав трохи послухати. Є багато талановитої молоді.

×