— Запит на українську музику за кордоном стрімко зріс. Це було нашою мрією довгі роки, й тепер це реальність. Прикро те, що саме війна спричинила сплеск зацікавлення нашою культурою, — каже скрипалька Лідія Футорська, 41 рік.
— Можу говорити на прикладі польських філармоній, але така тенденція спостерігається загалом у світі. З 24 лютого до мене звернулося багато європейських музикантів із проханням допомогти з пошуком партитур української симфонічної, камерної музики, творів для окремих інструментів.
У філармонії польського Ряшева Лідія Футорська зіграла скрипковий концерт українського композитора Віктора Косенка.
— 1896-го він народився у Варшаві, як виявилося недавно. Ці дані документально підтвердили на науковій конференції в листопаді 2021 року в Києві. Досі всі офіційні джерела вказували, що Косенко народився в Санкт-Петербурзі. Дитинство та ранню юність провів у Польщі. Тому його світогляд починав формуватися в європейській атмосфері. Це наш у всіх сенсах композитор. Абсолютно не використовує цитат із народних пісень, але його мелодика настільки українська, що питання національної приналежності не виникає. Більшу частину життя провів у Житомирі. Водночас це європейський автор, його музика надзвичайно шляхетна. Цей скрипковий концерт достойний бути виконаним на найвищих світових сценах.
Таке применшення ролі й величі композитора — це наслідок багаторічної антиукраїнської культурної політики?
— Можливо. Тут ще потрібне цілеспрямоване просування, як це є, скажімо, з нашим симфоністом ХХ століття Борисом Лятошинським. Щодо Косенка, наведу один факт. Партитура цього твору, коли ми взялися його грати, була в жахливому стані, з купою помилок у нотах.
На Кіпрі під час гастролей знайшли мецената родом із Маріуполя Дмитра Якушева. Саме йому ми завдячуємо, що партитуру й партії опрацювали та видали. Але цьому передувала величезна робота над помилками. Потрібне було композиторське вухо. Вибір упав на молодого українського композитора Івана Пахоту. 11 лютого цьогоріч у Львівській філармонії відбувся концерт, а разом із ним також і неофіційна презентація нової партитури під його редакцією.
Як працювалося з оркестром Ряшівської філармонії?
— Диригував поляк Мілош Куля. Отримала схвальні відгуки від музикантів і критиків. Крім Ряшева, Косенка хоче чути Люблін. Директор філармонії в Кєльцах у вересні планує фестиваль, присвячений Україні. Щороку грають музику лише однієї країни. Вже були Франція, Італія, Іспанія.
Що порадили б музикантам на тлі масового бойкоту російської культури?
— Це питання внутрішньої принципової позиції. Та й ми ж не відмовляємося зовсім від музики, наприклад, Петра Чайковського. Просто ставимо її на паузу, в режим очікування. Допоки це божевілля не закінчиться. Але насправді є що грати, поряд із знаними, є ще величезна кількість невідомого репертуару, як українського, так і європейського. Хто постійно в пошуках чогось нового, для таких музикантів це не проблема взагалі. Є багато не менш гарної музики. Гратимемо Косенка, чому ні.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
1
Коментарі