Виставу "Садок вишневий" за п'єсою Антона Чехова почали з корейської пісні "Аріран". На сцені Київської малої опери з люку піднімається актриса Лі Берлінська. Вона за національністю кореянка, вбрана в народний стрій. Співає про нещасливе кохання. В спектаклі грає служницю Дуняшу, яку кинув лакей Яша.
"Садок вишневий" поставив 53-річний Андрій Крітенко. Режисер — киянин, багато років працює в Німеччині. Ставить спектаклі, викладає акторську майстерність у Штутгартській вищій школі музики та виконавчого мистецтва.
2011-го створив у Києві театр КРОТ. Показують переважно п'єси художника і драматурга Леся Подерв'янського — "Сни Василіси Єгоровни", "Павлік Морозов", "Звірі".
— Як і герої п'єси, частина молодого покоління зараз живе за рахунок батьків і накопичених до них капіталів. Хтось власною працею та ініціативністю несподівано для оточення стає фінансово успішним і переходить до вищого соціального класу. Фабула п'єси збігається з сучасними українськими реаліями. Це — складна економічна ситуація і те, як люди різних статків і статусів справляються з нею, — розповідає Андрій Крітенко.
— Герої "Вишневого саду" Чехова — зубожілі поміщики Любов Раневська та її брат Леонід Гаєв щойно повернулися з Парижа і мають продавати фамільний маєток. Купець Єрмолай Лопахін хоче його викупити і врятувати Раневську від злиднів. Вона ж сумує за коханцем, який обдурив її і лишився за кордоном. Дві дочки Ганна і Варвара думають, як би вигідніше вийти заміж.
Мені стало нецікаво відправляти головну героїню у Францію. У нашій постановці вона повертається з Лісабона, а у фіналі знов туди їде. Ми віднайшли фантастичні паралелі між Україною та Португалією. Наприклад, ставлення бразильців до португальців майже таке саме, як у росіян до українців. Це імперська параноя і неповага.
У театр КРОТ режисер часто запрошує до співпраці, крім професійних акторів, журналістів і музикантів.
— "Вишневий сад" Чехов написав 1903 року. Він містить пафос і надлишковий трагізм. Цю зайвину не потрібно перетягувати в наш час. Ми прагнемо зберегти головну цінність твору — побачити себе збоку і ставитися з гумором до своєї персони, — розповідає телеведучий 56-річний Микола Вересень. У виставі він грає 87-річного лакея Фірса.
— Будь-яку нормальну людину має нудити від традиційного "прочтения Чехова", де всі персонажі високоінтелектуальні й моральні. Я хотів, щоб Фірс не виглядав представником соціалістичного реалізму. Як це було в радянських постановках. Насправді, Фірс — таки собі напівпришелепкуватий дядя. Але в кожній родині поміщиків був такий ідіот. Тому цей персонаж важливий.
Акторство — не моя професія. Колись ми разом з Андрієм Крітенком сиділи на кухні у Подерв'янського і випили багато горілки. І вони сказали "будеш грати генерала Власова у "Павліку Морозову". Так я опинився в театрі КРОТ. Був би тверезіший — відмовився б.
Виставу "Садок вишневий" покажуть 2 грудня на сцені київського Будинку кіно.
2 
1
Коментарі