вівторок, 05 лютого 2013 06:00

Дмитро Ступка грав виставу на знеболювальному

Дмитро Ступка грав виставу на знеболювальному

— Візьміть бінокль за 5 гривень, тоді одяг без черги зможете забрати, — гардеробниця з масивним накрохмаленим коміром дивиться з-над окулярів на молоду пару. Ті здають одяг у київському театрі ім. Франка. Ввечері 2 лютого вони прийшли на прем'єру вистави "Чайка", присвячену пам'яті Богдана Ступки.

— Ти диви, яка грамотна рекламна кампанія, як товар просувають, — сміється до супутника дівчина дорогою до зали. Неподалік гардеробу минають двох літніх жінок на кушетці у подібних чорних костюмах.

— Усе за спиною у того бідного хлопчика шепчуться: "Його дід скрізь просунув", "Йому батько поміг". А він хороший же, старається так, — говорить перша жінка. — Він же і Богдана Сильвестровича поважав. І старанний, і культурний — завжди здоровається. А є талант чи нема — то не видно ще, молодий зовсім.

— Людям аби позавідовать, — відповідає друга, переминаючи складений у декілька разів аркуш паперу. — Але за Бодьою скучаю страшно, пусто тут без нього.

Богдан Сильвестрович мав зіграти Петра Соріна — літнього чиновника у відставці. У його маєтку відбувається дія спектаклю. Роль репетирував уже в лікарні. Помер на 71-му році життя від серцевого нападу.

Ролі письменника Тригоріна й сина його коханки Треплєва виконують актори Остап та Дмитро Ступки. Треплєва Богдан Ступка грав молодим.

— Хочеться бути нарівні з дідусем та батьком, — каже перед виставою 26-річний Дмитро. — Дуже хвилююся. Всю ніч не спав, ріжеться зуб мудрості, навіть не міг нормально говорити. Вже о сьомій ранку був у лікаря. Випив знеболювальне. Думаю, маю витримати виставу.

О 19.05 лунає третій дзвоник. Зал забитий вщент, на балконі четвертого поверху зо 20 людей стоять. На сцені розкидані дерев'яні стільці, стоїть крісло-гойдалка. На ній мав сидіти герой Богдана Сильвестровича. Дмитро Ступка тихо ступає з-за лаштунків. Очі виглядають втомленими. Зал завмирає.

— Ось тобі й театр, — ходить сценою Дмитро. Занавіс, потом перша куліса, потом друга, і далі — порожній простір. Жодних декорацій. Вид — прямо на озеро й горизонт. Піднімемо завісу рівно о пів на дев'яту, як тільки зійде місяць.

Драму Чехова поставив київський режисер 61-річний Валентин Козьменко-Делінде.

— "Чайку" дивилась понад 30 років тому у Львові. Студенткою була закохана в Богдана, — розповідає киянка 50-річна Анна Петрушенко. Працює секретаркою, щонайменше раз на місяць ходить у театр. — У нього такий погляд був, як магніт. Зараз дивилася на його онука. Але вже як бабуся. Хороший хлопчик. Волосся красиве, стрункий. Не можна його з дідом порівнювати. Хай своєю дорогою іде. Чомусь, коли у сім'ї дід і онук бухгалтери — то їхню роботу ніхто не порівнює. А тут кожен крок. Це прекрасно — що і роль, і сам Богдан продовжує жити на сцені в особі онука.

Зараз ви читаєте новину «Дмитро Ступка грав виставу на знеболювальному». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

12.04.2012 08:11:13Сальный.91.124.122.--
  • 2+
  • 0-
  • Відповісти

Немцы вывозили силой, а сейчас создали условия, что сами едут и работают и довольны. моя дочь с зятем и ребёнком живёт в польше и деньги хватает.Та нет 135 официальных налогов как в стране под игом Партии Регионов.Эти 3 млн, Украинцев, вывезеных в Германию, ра ботали во время войны по 8 часов и спали на белых простынях.Так рассказывал мне Кулик Владимир Фёдорович бывший остарбайтер. И фашисты выплачивают до сих пор и остарбайтерам или их детям марки.А что платит Росия , которая сама начала войну 41-45 года.

03.04.2012 13:45:46Олег Злой188.230.7.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

До 39 года, украинцам в Львове было предписано ходить только по проезжей части, жить за пределами центра, для селян желающих торговать-мыть ноги и одевать обувь при входе в черту города, при этом стояли шлагбаумы которые опускались на рогатину, вот откуда и пошло слово рагуль.Только современники не хотят вспоминать об этом, так что немцы тут не выдумали ни чего нового, только бандеравцам надо помнить где и как ходили бы они если бы не подвиг тех с кем они " змагались"

31.03.2012 09:51:15алик31.31.101.--
  • 8+
  • 0-
  • Відповісти

русскоязычный не значит украинофоб.вспомните В.Черновила-не важна национальность,важно твое отношение у Украине.надо помнить,что некоторые родились в русскоязычной среде и общатся комфортней на русском.

30.03.2012 16:48:09necaj212.24.145.--
  • 1+
  • 0-
  • Відповісти

OTEPER PORIVNJAJTE SPOHADY CIJEJI LJUDYNY I TYX KOHO VYVOZYLY NA SYBIR -----I ZHADAJTE JOHO ROZPOVID VIDBUVAJETSJA V VOJENNU DOBU A NA SYBIR VEZLY V MYRNYJ CAS

30.03.2012 10:34:48380.243.144.--
  • 14+
  • 0-
  • Відповісти

Тепер українців не потрібно вивозити.Вони самі їдуть.

30.03.2012 09:58:32ххх95.135.58.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

3 червня минулого року в полiт. програмi Остапа Дроздова УП-Захiд I.Фарiон пропонувала посадити в тюрму 5 млн "дегенератiв", якi не розмовляють укр. мовою.:"Людей, якi не хочуть вивчати укр. мову, необхiдно притягнути до кримiнальноi вiдповiдальностi".

30.03.2012 12:10:06?!94.179.176.--
  • 6+
  • 0-
  • Відповісти

Нехай лікує голову та Фаріон.Може ще носи і черепи мірятимемо, як фашисти?! Так вона перша піде на відбраковку з її зовнішністю, дурепа клімактерична.

30.03.2012 09:06:27Ха-ха178.94.140.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
[Видалено]
30.03.2012 06:15:31?95.133.90.--
  • 22+
  • 0-
  • Відповісти

А хіба в Києві не так само? Тротуари заставлені автомобілями, а щирі українці та гості Києва протирають їх задницями, або ходять по краю проїзної частини.

30.03.2012 01:38:28Несвидомый46.211.102.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

А сейчас вся Галичина подалась в остарбайтеры и не жужжат. Видно рабство у них в крови.

30.03.2012 14:09:29Slav95.67.76.--
  • 10+
  • 0-
  • Відповісти

Галицко-Волынские князья восстали против татаро-монголов. Отказались подчиняться и платить дань. А в 1320 году Великий Князь Литовский покончил с Золотой Ордой на украинской земле.
Как бы ни упражнялись великорусские историки, но в 1320 году украинский народ изгнал Орду из Киева. Была отвергнута психология рабства. Это не украинцы, а московиты еще 200 лет пребывали в рабстве.

30.03.2012 14:21:51Константин83.166.96.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Придурок ты наверно не учил историю в школе, даже наверное не знаешь когда была куликовкая битва

01.04.2012 23:24:49Ром178.93.72.--
  • 7+
  • 0-
  • Відповісти

Константин, а ти про яку історію торочиш? Москволизосраківську?

30.03.2012 16:11:31Гы94.45.59.--
  • 6+
  • 0-
  • Відповісти

Может поведаете еще "ГДЕ" она была?Вместе посмеемся.

30.03.2012 14:06:49Slav95.67.76.--
  • 10+
  • 0-
  • Відповісти

В кровавом болоте московского рабства, а не в суровой славе норманской эпохи стоит колыбель России. Сменив имена и даты, увидим, что политика Ивана III и политика современной московской империи являются не просто похожими, а и тождественными...
Россия порождена и воспитана в противной и униженной школе монгольского рабства. Сильной она стала лишь потому, что в мастерстве рабства была непревзойденной. Даже и тогда, когда Россия стала независимой, она и далее осталась страной рабов.

30.03.2012 14:07:07Slav95.67.76.--
  • 5+
  • 0-
  • Відповісти

Политика России - неизменна. Русские методы и тактика менялись, и будут меняться, однако главная цель российской политики - покорить мир и править в нем - есть и будет неизменной. "Московский панславизм - всего лишь одна из форм захватничества".
Карл Маркс

30.03.2012 14:17:15Константин83.166.96.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Обалдеть. жалко чо Россия об этом не знает , один Слав - только, может это бзик

30.03.2012 11:01:08оубс194.44.50.--
  • 9+
  • 0-
  • Відповісти

тупа тварина

30.03.2012 00:17:04pempo68.146.22.--
  • 12+
  • 0-
  • Відповісти

Ну й після понад 70 років змін ніяких нема. Уберменши не дозволяли ходити остарбайтерам по тротуарах, а зараз українцям, у власному домі УКРАЇНОФОБИ не дозволяють вивчати рідну мову і історію рідного краю.

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути