Увечері 29 вересня зі столичного Річкового вокзалу відчалив теплохід "Зірка Дніпра" з 200 мультиплікаторами на борту. Вони приїхали з 40 країн на XVI Міжнародний фестиваль мультиплікаційних фільмів "Крок". Упродовж 10 днів, що гості пливтимуть до Севастополя, зі 100 представлених на конкурс мультфільмів оберуть найкращий. Його автор отримає $5 тис.
— Я кухаю тєбє, Юкраїно, — кричить хорватський режисер 38-річний Даніель Шуліч. О дев"ятій ранку він стоїть на палубі й фотографує Канівське водосховище. Каже, вчора трохи випив і не зміг зробити гарного фото.
— Не так голосно, хлопче. У мене похмілля, — просить американська режисерка Ненсі Фелбс, 66 років. Однією рукою вона тримається за голову, іншою помішує каву в пластиковому стакані. — Ну й нічка видалася. Як ці росіяни можуть стільки пити?
— Сударыня, вы, как всегда, прекрасны, — ляскає її по плечу білоруський режисер 46-річний Мікаель Тумєля. Ненсі ледь не впускає чашку. — Парень, а плесни-ка мне водочки, — звертається до офіціанта. — Сегодня вечером у меня выступление. Пожалуй, лучше нажраться с утричка.
Той виносить із підсобки ящик горілки.
— Сколько вам? — питає. Тумєля просить налити по вінця.
Офіціант розказує, що горілка — найпопулярніший напій на фестивалі. Але в барі на кораблі її купують рідко. Літрова пляшка там коштує 250 грн.
— За два дні випили лише ящик. Ми як дізналися, що росіяни приїдуть, затарилися по повній — кілька десятків ящиків маємо. Але кожен із них щось із собою привіз. Дівчата-прибиральниці казали, що в якогось чоловіка з Москви на третій палубі в холодильнику лежать три резинові грілки, повні самогону.
Щодня на кораблі показують десяток мультфільмів. Аніматори переглядають їх, тримаючи в руках своїх ляльок.
Сегодня вечером у меня выступление. Пожалуй, лучше нажраться с утричка
— Це Ніколя, а це його подружка Гюїме, — французька режисерка 26-річна Вірджіні Таравель показує матросові двох півметрових ляльок, яких зробила із гумових трубочок. — Мій мультик про кохання між ними. У Франції його двічі показали по телебаченню. Сподіваюся, у вас теж куплять. Але поки жодного продюсера на кораблі я не знайшла. В Європі на фестивалях усі працюють, заводять знайомства, ведуть переговори, купують фільми. А тут наче одна велика алкогольна вечірка. В залі такий запах, що я п"янію. Учора якийсь чоловік пив на сцені. Грав на балалайці й співав. Коли відчував, що голос сідає, — робив ковток із пляшки.
— Коли друзі зустрічаються, гріх не випити, — пояснює президент фестивалю Едуард Назаров. — "Крок" ми з Додіком (київський художник-мультиплікатор Давид Черкаський. — "ГПУ") розпочали 20 років тому. Хай собі президенти наших країн чубляться. А ми, холопи анімації, своє робитимемо.
Говорить, що криза ледь не зірвала фестиваль.
— Міністерство культури України виділило суму вдвічі меншу, ніж торік. А Київська мерія взагалі жодної копійки не дала. Ще за минулий рік 30 тисяч гривень винна. Добре, хоч російський Мінкульт дав усе.
Найкращі фільми покажуть у кінотеатрах Запоріжжя, Херсона, Одеси й Севастополя.
— Як говорив Додік: п"ять-шість режисерів сходитимуть на берег із корабля. Підуть у кінотеатр і скажуть зі сцени два-три слова. Потім діти дивитимуться мультики, а режисери питимуть у кабінеті директора, — каже Назаров.
3 
1
Коментарі