— Ты за фашистов или за нас? Мы тут бошку под пули за тебя подставляем, а тебе какой-то джип жалко. Пиши доверенность, если хочешь дочку из сада забрать. А то смотри, мы можем и сами съездить, — каже бойовик бізнесменові у чорній шкірянці.
Чоловік хоче забрати свій автомобіль, який нещодавно вкрали. Натомість у нього вимагають ще $150 тис. Це сцена із фільму "Донбас" режисера 54-річного Сергія Лозниці. 18 жовтня стрічка вийшла в український прокат.
Сценарій "Донбасу" заснований на спогадах жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей. Складається із 13 історій. В одній бойовики показово карають товаришів, звинувачуючи у крадіжці телефона. При цьому самі мають гори награбованої техніки. В іншій — терористи на блокпосту знущаються з цивільних, які приїхали у ДНР побачити рідних і перевірити, чи вціліли їхні будинки.
— Я пережив шок, коли переглянув ролик в інтернеті про побиття українського солдата біля ганебного стовпа, — каже Сергій Лозниця. — Вирішив мовою кіно передати те, що відбувається на Донбасі. Інші режисери зроблять це інакше. Те, що проявилося в людях на Донбасі, могло б пробитися назовні будь-де на пострадянському просторі. Якби не вторгнення росіян і не створення їхніми журналістами фіктивних новин, війна б не відбулася. Над нею активно попрацювали. Інша річ, що сама територія була дуже піддатлива.
Фільм вийшов у прокат водночас в Україні і в Австралії. Посольство Росії піддало його жорсткій критиці.
"Саморобка Сергія Лозниці не може не викликати огиди своїм демонстративним, нахабно виставленим напоказ відверто расистським русофобським зарядом у найгірших нацистських традиціях. Важко уявити, що коїться в душі людини, яка з таким смаком зображує жителів Донецької і Луганської народних республік у вигляді потворних, грубих, агресивних і розумово неповноцінних персонажів", — заявили в посольстві РФ у Канберрі.
— Фільм "Донбас" вже має певну репутацію у кінематографічному світі, — каже письменниця Оксана Забужко, 58 років. — Це один із тих фільмів, які треба переглянути. Щоб зрозуміти, як людям форматують мізки. Наш глядач половину свого життя був позбавлений притомного кіно. Бо в Україні не було своєї прокатної мережі. Люди не мають можливості дізнатися, що відбувається у світовому кінематографі. Ситуація нагадує радянський анекдот. У Брежнєва запитали, чому в радянських гастрономах немає у продажу ікри. На що він відповів, бо немає попиту. Мовляв, зайдіть у гастроном і зачекайте. Постоявши, з'ясуєте, що за день жодного разу ікри ніхто не запитав. У нашого глядача є нарешті шанс дізнатися, хто такий Лозниця і якою війну на Донбасі бачать у світі.
Картина "Донбас" — це спільний проект України, Німеччини, Франції, Нідерландів і Румунії. Знімали фільм у Кривому Розі на Дніпропетровщині.
Україна висунула стрічку "Донбас" на премію "Оскар" у номінації "Найкращий фільм іноземною мовою".
5 
1
Коментарі