вівторок, 04 липня 2006 15:28

"Автор любив жінок більше, ніж шахтарів"

У Музеї російського мистецтва в Києві відкрилася виставка професора Сергія Подерв"янського. Починаючи з 50-х, він викладав малюнок у художньому інституті в Києві. Останню картину професор написав у листопаді минулого року. Називалася вона "Оголена". Помер майстер 9 лютого — п"ять місяців тому. 15 липня Сергієві Павловичу виповнилося б 90 років.

У чотирьох залах музею виставили його пейзажі та жіночі портрети. Окремий зал віддали під "Оголених", серед яких вивісили портрет шахтаря в касці.

Дружина Подерв"янського Людмила Міляєва ручкою виправляє в каталозі граматичну помилку. На останній його сторінці написано "Щіра подяка". На обкладинці — "Оголена на тлі рододендрона". Каталог щойно привезли з друкарні.

Пані Людмила в чорному в крапинку жакеті. Учні Подерв"янського підносять їй квіти. Букети вона ставить на підлогу в куток. Дарують  гладіолуси, ромашки і троянди.

— У Сергія Павловича — тисячі робіт. Нам дуже важко було відібрати, — зізнається вона.

Цікавлюся в неї, чому на виставці багато жіночих портретів, а чоловічих — обмаль.

— Чоловічих у нього, можливо, навіть більше, — заперечує пані Людмила. — Просто з "Оголеними" він найбільше експериментував. І майже не виставляв їх.

Вона показує на портрет червонощокої селянки в хустині.

Сезанн так малював

— Його цікавив і характер, і колір шкіри, — зауважує.

Питаю, яке полотно в неї улюблене.

— Важко сказати, — замислюється вона. — Знаєте, серед оголених є кілька, що мені дуже подобаються. В них є така велика віртуозерія, — вживає самотужки вигадане слівце. Пані Людмила — мистецтвознавець.

Син художника — художник і письменник Лесь Подерв"янський, 53 роки, — підписує свій чотиритомник одному з прихильників. Книжки маленькі, світлі.

— Сподіваюся побувати й на вашій виставці, — гречно зауважує читач.

Лесь мовчить і невизначено хитає головою. Підходить директор музею Юрій Вакуленко, 48 років:

— Лесю, покупці, — каже.

Мама із дочкою показують Подерв"янському двох "Оголених", яких хочуть придбати.

— Десять тисяч доларів, — називає ціну він.

Людмила Ладова, 50 років, п"є з високого одноразового келиха шампанське. Вона — мистецтвознавець.

— Це велика честь, що Сергій Павлович колись мене малював, — говорить вдоволено.

Головний художник Театру імені Івана Франка Андрій Александрович-Дочевський, 48 років, швидко оглядає експозицію.

— У цьому залі відчувається теплохолодність жіночого тіла. Сезанн так малював, — зазначає на виході.

Пан Андрій — учень Подерв"янського.

Журналіст Микола Вересень затримується біля "Оголених" і шахтаря.

— Я бачу, автор любив жінок більше, ніж шахтарів, — сміється. — Шахтарів він любив менше, але дбав про соборну Україну. Я так розумію, що шахтарі — це схід, а красиві жінки — це все-таки захід.

Перш ніж іти до виходу, іще раз оглядає залу.

— По цих картинах можна зрозуміти, хто тільки модель, а хто — щось більше. Знаєте, як? — азартно продовжує Вересень. — За незавершеністю картини. Коли малюєш, малюєш, і у процесі щось виникає, — вже нецікаво домальовувати.

Зараз ви читаєте новину «"Автор любив жінок більше, ніж шахтарів"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 70
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути