— Сьогодні я єдиний чиновник у цивільному. Решта у майже помаранчевих куртках і кирзових чоботях. Вирішують найважливіше завдання — постачання хліба у магазини, — жартує заступник голови Київської держадміністрації 55-річний Віктор Корж на сцені столичного театру ім. Франка. 25 березня тут нагороджували театральною премією "Київська пектораль". Віктор Петрович вийшов вручити театралам ключі від трьох однокімнатних квартир.
Першою "За вагомий внесок" нагороджують акторку 85-річну Валентину Зимню. Зал підхоплюється й аплодує.
— Не думала, що проживу стільки. 20 років у театрі тягнулися вік, а 40 років в інституті — як мить, — каже Валентина Іванівна. Викладає акторську майстерність в університеті ім. Карпенка-Карого. Серед випускників Зимньої 24 народних та заслужених артистів України. — Який сенс, яка вигода сьогодні працювати в театрі? Але конкурс не зменшується. Ці божевільні діти приходять, очі горять. Нормальна людина сюди не піде працювати. Тут треба тільки віддавати, як у любові.
Дві премії — за найкращу виставу і режисерську роботу — здобула комедія Олексія Лісовця "Опискін. Фома!". Її показують у Театрі на Лівому березі. Спектакль поставили за повістю Федора Достоєвського "Село Степанчикове і його жителі".
— Від першого курсу ходжу на "Київську пектораль", — каже у холі 21-річна Ольга Значкова, студентка п'ятого курсу факультету театрознавства університету ім. Карпенка-Карого. Цьогоріч її запросили до журі. — Майже нічого не змінюється — залишається трійка, яка постійно отримує "Пекторалі". Це Театр на Лівому березі, Театр на Подолі й Театр на Печерську. Погоджуюся, що вони належать до найсильніших, але не треба постійно ігнорувати національні чи камерні театри. Розчарована, що до номінантів не ввійшла вистава "Сни Васіліси Єгоровни" за Лесем Подерв'янським.
Цьогоріч за нагороди змагалися 87 театральних прем'єр року. Переможці отримають по 8 тис. грн.
Коментарі
2