четвер, 19 січня 2017 20:14

За Союзу нам дозволяли лише німі мультики про козаків

55 фільмів представили на Зимовому кіноринку Одеського міжнародного кінофестивалю. Вони вийдуть у прокат у 2017–2018 роках. Із них 20 – вітчизняного виробництва. Кінокритик Сергій Васильєв, 28 років, розповідає про пять найочікуваніших українських прем'єр

"Припутні", режисер Аркадій Непиталюк

Історія відбувається протягом ­однієї доби. Мати з дочкою їдуть до бабусі. На автобусній зупинці в Ніжині їх підбирає таксист Юра. Поїхати у Припутні – забуте Богом і людьми село – його спокушають гроші й врода дівчини. Цей короткий візит до бабці Зіни для жінок – щорічний обтяжливий обов'язок прибирати на покинутому цвинатр. Через збіг обставин Юрій змушений залишитися у селі. Три жінки з'ясовують стосунки між собою.

В Україні є два населені пункти з назвою Припутні. Один – на Чернігівщині в Ічнянському районі, де живуть 674 людини. Там і відбувається дія.

Припутень – це дикий лісовий голуб. Режисер порівнює персонажів свого фільму з цими птахами. Вони ніде не прижилися. Не можуть знайти своє місце на півдорозі від села до міста.

Вийшла трохи сумна комедія.

Автор: Фото надав Денис ІВАНОВ
  Кадр із фільму ”Рівень чорного” режисера Валентина Васяновича. Головний герой стрічки – весільний фотограф, який не може зрозуміти чужого сімейного щастя
Кадр із фільму ”Рівень чорного” режисера Валентина Васяновича. Головний герой стрічки – весільний фотограф, який не може зрозуміти чужого сімейного щастя

"Рівень чорного", режисер Валентин Васянович

Фільм про 50-річного фотографа Костянтина. Він добряче заробив на зйомках весіль і фотосесій для модних журналів. Має дружину, але не любить її. У подружжя немає дітей. Батька паралізувало після інсульту. Із друзів залишилася тільки подруга-стиліст весільного журналу й старий кіт. Чоловік переживає кризу середнього віку. Намагається зрозуміти секрет щастя людей, яких фотографує.

Фільм поєднує ігрове й документальне кіно. Знімали без сценарію. Прототип головного героя – друг режисера. Імпровізуючи, ставили сцени до самого фіналу. Через відсутність сценарію Валентин Васянович не міг звернутися по фінансування до Держкіно. Вклав у стрічку власні 20 тисяч євро.

"Люксембург", режисер Мирослав Слабошпицький

Зйомки і дія "Люксембургу" відбуваються у Чорнобилі. Прибувши у зону відчуження, проходиш інструктаж із техніки безпеки. Повідомляють, що її площа дорівнює території герцогства Люксембург. Це така собі країна у країні. Герої фільму – люди, які працюють тут.

Мирослав Слабошпицький слідкував за різними етапами існування цього простору від другої половини 1990-х. Працював у агентстві "Чорнобиль інтерінформ", яке організовувало для іноземців. туристичні поїздки в зону відчуження.

Британське видання Ion Cinema поставило "Люксембург" на восьме місце у рейтингу "

100 найочікуваніших іноземних фільмів року".

"Її серце", режисер Ахтем Сеітаблаєв

18-річна кримська татарка Саіде під час Другої світової війни рятує 20 єврейських дітей-сиріт. Щоб не потрапити до рук нацистів, юдеям треба "перетворитись" на татар. Змінити імена, звичаї, віру. Саіде допомагає їм, ризикуючи життям. Вдруге рятує дітей від військ НКВС під час депортації кримських татар 1944 року. Показала свідоцтва про народження малюків і довела, що вони – євреї.

Фільм зняли за реальними подіями. Кримська татарка Саіде Аріфова у Бахчисараї врятувала 88 дітей.

"Сторожова застава", режисер Юрій Ковальов

На Одеському міжнародному кінофестивалі продюсери "Сторожової застави" зазначили: спецефектів у фільмі буде більше, ніж у голлівудському "Володарі перснів". Через роботу над комп'ютерною графікою перенесли старт у прокаті.

Знімати стрічку за романом Володимира Рутківського почали в листопаді торік біля Скель Довбуша на Прикарпатті. Фільмували також у Коростишівському кар'єрі на Житомирщині. Продовжать у Києві – тут створили декорації давньоруської сторожової застави.

За сюжетом, шестикласник Вітько через загадковий лаз потрапляє на тисячу років назад. Зустрічає героїв, яких ми звикли вважати російськими – Іллю Муромця, Добриню Микитича, Олешка Поповича. Хлопця приймають за свого. Думають, що він – небіж Іллі, який колись зник. Хлопець намагається повернутися у свій час і допомагає відбивати напади половців, які хочуть захопити сторожову заставу русичів.

"Не уявляю, як Україна дійшла до сьогодні, не маючи таких фільмів. За Союзу нам дозволяли лише німі мультики про козаків. Та українці виявилися міцною нацією, вижили", – каже про "Сторожову заставу" поет і видавець 55-річний Іван Малкович.

Продюсери попередньо уклали угоди щодо прокату стрічки у Франції, Індії, Південній Кореї, Ізраїлі, В'єтнамі, Малайзії. Кажуть, що "Сторожова застава" нагадує "Хроніки Нарнії" і "Гаррі Поттера".

Зараз ви читаєте новину «За Союзу нам дозволяли лише німі мультики про козаків». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути