Ексклюзиви
Пʼятниця, 01 листопада 2019 12:19

Ольга Токарчук майже не отримує негативних відгуків

Ольга Токарчук тонко зображує відчуття сучасної людини. Тих, хто шукає дому, прив'язаності до місця й часу. Показує, як ритм життя ніби збиває нас. Підсуває можливості, яким важко опиратися. Затуманює сенс, що може дати відповідь на питання: заради чого ми існуємо?

Знакові книжки Ольги Токарчук – це дебютний роман "Мандрівка людей Книги", magnum opus (головний твір. – Країна) "Бігуни" та найбільший за обсягом "Книги Якова". Всі присвячені подорожам – територіями, ідеями, уявленнями, цінностями. Герої цих творів до чогось прагнуть, але, прийшовши туди, часто не знаходять. Або лише те, що й так знали. Впевнюються, що мали більше до того, як вирушили в дорогу.

Автор: REUTERS
  Ольга ТОКАРЧУК, 57 років. Народилася 29 січня 1962-го в польському місті Сулехув Любуського воєводства. Мати – вчителька польської мови й літератури, батько – бібліотекар. Баба родом з України. ”Тато у 7 років залишився сиротою, – розповідає Ольга. – Двічі пробувала ді­знатися про українську рідню. Була у Львові, але, мабуть, уже пізно на такі розвідки. Повмирали люди, які могли щось розповісти. Не знайшли жодних документів. Маємо вдома ”Кобзар”, хоча я не вмію добре читати українською. Що нам залишилося із сестрою – це пісні”. Перше оповідання опублікувала 17-річною в часописі скаутів. Після Варшавського університету працювала психотерапевтом. Перший роман ”Мандрівка людей Книги” вийшов 1993-го. За два роки – ”E. E.”. Відомою стала з виходом книжки ”Правік та інші часи”. Роман ”Веди свій плуг понад кістками мертвих” екранізувала режисерка Аґнєшка Голланд. Фільм називається ”Слід звіра”. 2014-го Ольга Токарчук видала ”Книги Якова”, над якими працювала шість років. Торік за роман ”Бігуни” отримала Міжнародну Букерівську премію. Має 33-річного сина від першого шлюбу. Чоловіка Гжегоша Зигадла називає ”менеджер мого життя і перший читач”. Живе у Вроцлаві та селі Краянув у передгір’ї Судет. Про нагороду дізналася в автомобілі – триває літературне турне письменниці Німеччиною. Офіційне визначення Нобелівським комітетом творчості Ольги Токарчук звучить: ”оповідна уява, яка з енциклопедичною пристрастю зображує перетин кордонів як форму життя”
Ольга ТОКАРЧУК, 57 років. Народилася 29 січня 1962-го в польському місті Сулехув Любуського воєводства. Мати – вчителька польської мови й літератури, батько – бібліотекар. Баба родом з України. ”Тато у 7 років залишився сиротою, – розповідає Ольга. – Двічі пробувала ді­знатися про українську рідню. Була у Львові, але, мабуть, уже пізно на такі розвідки. Повмирали люди, які могли щось розповісти. Не знайшли жодних документів. Маємо вдома ”Кобзар”, хоча я не вмію добре читати українською. Що нам залишилося із сестрою – це пісні”. Перше оповідання опублікувала 17-річною в часописі скаутів. Після Варшавського університету працювала психотерапевтом. Перший роман ”Мандрівка людей Книги” вийшов 1993-го. За два роки – ”E. E.”. Відомою стала з виходом книжки ”Правік та інші часи”. Роман ”Веди свій плуг понад кістками мертвих” екранізувала режисерка Аґнєшка Голланд. Фільм називається ”Слід звіра”. 2014-го Ольга Токарчук видала ”Книги Якова”, над якими працювала шість років. Торік за роман ”Бігуни” отримала Міжнародну Букерівську премію. Має 33-річного сина від першого шлюбу. Чоловіка Гжегоша Зигадла називає ”менеджер мого життя і перший читач”. Живе у Вроцлаві та селі Краянув у передгір’ї Судет. Про нагороду дізналася в автомобілі – триває літературне турне письменниці Німеччиною. Офіційне визначення Нобелівським комітетом творчості Ольги Токарчук звучить: ”оповідна уява, яка з енциклопедичною пристрастю зображує перетин кордонів як форму життя”

Ольга Токарчук пише зі смаком, легко. Завдяки цьому має широку аудиторію. До того ж майже не отримує негативних відгуків.

У письменниці дар побудови оповіді. Навіть коли це складна композиція, як у "Бігунах", де перетинаються багато сюжетних ліній. Деякі з них не завершуються. І все одно є відчуття гарно розказаної історії з кульмінацією та розв'язкою, що завжди неоднозначна. Читачеві треба самому вирішити, чим завершується твір.

Токарчук уважна до деталей. Показує дух епохи й місця. Кожне прописує так, що ми ніби фізично переносимося туди.

Ключова тема її творчості – інакшість, зокрема жіноча. Виразно торкається її в романі "Е. Е." про дівчину з паранормальними здібностями. Постійно повертається до постаті інакшого в суспільстві. У "Книгах Якова" стверджує, що він бачить більше і живе інтенсивнішим життям, ніж той, хто є частиною великої спільноти.

Інакший у Токарчук – це і жінка в патріархальному оточенні, і людина, яка сповідує іншу релігію, належить до іншого етносу чи раси. Це особистість, яка перебуває на межі ідентичностей.

У популярному в Україні її романі "Веди свій плуг понад кістками мертвих" головна героїня – сільська вчителька. Зі зброєю в руках бореться з браконьєрами. Вона – радикальна екологічна активістка. Діє за покликом серця. Закон переступає легко, бо люди переступили його вже давно, на її думку.

Інакші – це ті, хто не знайшов себе в житті. Прагнучи змін, герої роману "Бігуни" залишають суспільство. Їм нестерпно в ньому. Назва походить від єретичної секти російських старовірів – бігунів. Існувала у XVIII–ХІХ століттях. Вірили, що втекти від спокус диявола можна, весь час перебуваючи в русі. Довше доби не залишалися на одному місці.

Релігійні єресі – теж інакшість. Це одна з речей, які найбільше її цікавлять, за словами Ольги Токарчук. Роман "Книги Якова" присвятила єврейському розкольнику XVIII століття Якову Франку.

Перетин кордонів у Токарчук – це наслідок неможливості порозумітися, недовіри, браку діалогу. Водночас стверджує, що найцікавіше відбувається на кордонах або біля них. У "Книгах Якова" значна частина дії розгортається саме на таких територіях. Поділля – колишня польсько-турецька межа.

2015-го після публікації "Книг Якова" у Польщі вибухнув скандал. В інтерв'ю авторка сказала, що вважає Річ Посполиту колоніальною державою з характерним класово-етнічним розподілом. Стала мішенню правих радикалів.

За словами письменниці, "Книги Якова" – твір про зіткнення культур, де одна намагається витіснити іншу. Показує джерела ненависті.

Токарчук вважає Україну мало не другою батьківщиною. Якось пожартувала, що мало в кого з хороших польських письменників немає бабусі-українки.

Остап СЛИВИНСЬКИЙ, 41 рік, перекладач

Зараз ви читаєте новину «Ольга Токарчук майже не отримує негативних відгуків». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 914
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода