Ольга Токарчук тонко зображує відчуття сучасної людини. Тих, хто шукає дому, прив'язаності до місця й часу. Показує, як ритм життя ніби збиває нас. Підсуває можливості, яким важко опиратися. Затуманює сенс, що може дати відповідь на питання: заради чого ми існуємо?
Знакові книжки Ольги Токарчук – це дебютний роман "Мандрівка людей Книги", magnum opus (головний твір. – Країна) "Бігуни" та найбільший за обсягом "Книги Якова". Всі присвячені подорожам – територіями, ідеями, уявленнями, цінностями. Герої цих творів до чогось прагнуть, але, прийшовши туди, часто не знаходять. Або лише те, що й так знали. Впевнюються, що мали більше до того, як вирушили в дорогу.
Ольга Токарчук пише зі смаком, легко. Завдяки цьому має широку аудиторію. До того ж майже не отримує негативних відгуків.
У письменниці дар побудови оповіді. Навіть коли це складна композиція, як у "Бігунах", де перетинаються багато сюжетних ліній. Деякі з них не завершуються. І все одно є відчуття гарно розказаної історії з кульмінацією та розв'язкою, що завжди неоднозначна. Читачеві треба самому вирішити, чим завершується твір.
Токарчук уважна до деталей. Показує дух епохи й місця. Кожне прописує так, що ми ніби фізично переносимося туди.
Ключова тема її творчості – інакшість, зокрема жіноча. Виразно торкається її в романі "Е. Е." про дівчину з паранормальними здібностями. Постійно повертається до постаті інакшого в суспільстві. У "Книгах Якова" стверджує, що він бачить більше і живе інтенсивнішим життям, ніж той, хто є частиною великої спільноти.
Інакший у Токарчук – це і жінка в патріархальному оточенні, і людина, яка сповідує іншу релігію, належить до іншого етносу чи раси. Це особистість, яка перебуває на межі ідентичностей.
У популярному в Україні її романі "Веди свій плуг понад кістками мертвих" головна героїня – сільська вчителька. Зі зброєю в руках бореться з браконьєрами. Вона – радикальна екологічна активістка. Діє за покликом серця. Закон переступає легко, бо люди переступили його вже давно, на її думку.
Інакші – це ті, хто не знайшов себе в житті. Прагнучи змін, герої роману "Бігуни" залишають суспільство. Їм нестерпно в ньому. Назва походить від єретичної секти російських старовірів – бігунів. Існувала у XVIII–ХІХ століттях. Вірили, що втекти від спокус диявола можна, весь час перебуваючи в русі. Довше доби не залишалися на одному місці.
Релігійні єресі – теж інакшість. Це одна з речей, які найбільше її цікавлять, за словами Ольги Токарчук. Роман "Книги Якова" присвятила єврейському розкольнику XVIII століття Якову Франку.
Перетин кордонів у Токарчук – це наслідок неможливості порозумітися, недовіри, браку діалогу. Водночас стверджує, що найцікавіше відбувається на кордонах або біля них. У "Книгах Якова" значна частина дії розгортається саме на таких територіях. Поділля – колишня польсько-турецька межа.
2015-го після публікації "Книг Якова" у Польщі вибухнув скандал. В інтерв'ю авторка сказала, що вважає Річ Посполиту колоніальною державою з характерним класово-етнічним розподілом. Стала мішенню правих радикалів.
За словами письменниці, "Книги Якова" – твір про зіткнення культур, де одна намагається витіснити іншу. Показує джерела ненависті.
Токарчук вважає Україну мало не другою батьківщиною. Якось пожартувала, що мало в кого з хороших польських письменників немає бабусі-українки.
Остап СЛИВИНСЬКИЙ, 41 рік, перекладач
1 
1
Коментарі