Ексклюзиви
Вівторок, 26 березня 2019 14:25

Наказ був: подалі від Криму, щоб і згадки не лишилося ні про іслам, ні про традиції

У столичному "Мистецькому Арсеналі" триває виставка "Дивовижні історії Криму". Через археологічні знахідки й витвори мистецтва демонструє історію та різноманіття народів, що населяли півострів від палеоліту до XVIII століття. Майже тисячу експонатів зібрали з 15 музеїв та чотирьох приватних колекцій Києва, Харкова, Львова.

Про найцікавіші артефакти розповідає кураторка заходу, керівниця відділу музейної справи "Мистецького Арсеналу" Ольга Мельник, 45 років

Морська сіль роз'їдає скульптури

Про свою перфомативну скульптуру "Зоряний пил" розповідає художниця 30-річна Марія Куликовська.

– Обрисами цей арт-об'єкт нагадує Керченський півострів. Це міраж і мої спогади з рідного міста. Спочатку хотіла поїхати до кримського кордону, накопати землі для скульптури. Але взимку це втілити складно. Експериментувала, намагалася зробити з ґрунту, подібного до кримського. Додавала пісок, каміння, окиси заліза, морську сіль. На задньому фоні відеопроекція змінює кольори. Символізує небо над Керченською протокою. Це фото з мого архіву. Відсканувала знімки неба в різний час доби. Намагалася відтворити ту дивовижну палітру.

  Перфомативна скульптура ”Зоряний пил” Марії Куликовської обрисами нагадує Керченський півострів. Чотири фігури – зліпки з тіла художниці. Це частина виставки ”Дивовижні історії Криму” у столичному ”Мистецькому Арсеналі”
Перфомативна скульптура ”Зоряний пил” Марії Куликовської обрисами нагадує Керченський півострів. Чотири фігури – зліпки з тіла художниці. Це частина виставки ”Дивовижні історії Криму” у столичному ”Мистецькому Арсеналі”

Чотири скульптури – це зліпки з мого тіла. Спочатку зробила гіпсову форму. Потім залила силіконом. Не знаю, чи довго стоятимуть скульптури. Бо сіль роз'їдає силікон.

Назва "Зоряний пил" означає, що ми виходимо із землі і в неї повертаємося. Є частиною природи.

Після анексії Криму переїхала до Києва. Цим проектом нагадую про п'ять років окупації півострова. Тішуся від ідеї показати різноманітність Криму. Заздрю і злюся, що там ніколи не було такої виставки, яка через історію і культуру розказувала б про півострів.

Татарський щит-калкан (XVII ст.)

Колеги кепкували, коли сказала, що їду у Львів по експонати про Крим. Але ж культурна спадщина півострова є частиною нашої загальнонаціональної. Цей круглий татарський щит із виноградної лози переплетений різнокольоровими шовковими нитками. Посередині оздоблений умбоном – срібною накладкою з позолотою. Її виготовив уже вірменський майстер у Львові. Колеги з тамтешнього історичного музею кажуть, що, швидше за все, щит потрапив у місто як трофей після Віденської битви 1683 року. Татари в ній брали участь як союзники Османської імперії. Король Польщі Ян Собеський воював на боці Священної Римської імперії. Християни перемогли. Це зупинило ісламську навалу на Європу. Таких щитів у музеї зберігається два. Аналогів їм не знаємо. Один щойно повернувся з виставки у США.

  Татарський щит- калкан XVII століття із виноградної лози посередині оздоблений умбоном – срібною накладкою з позолотою. Для виставки ”Дивовижні історії Криму” у столичному ”Мистецькому Арсеналі” експонат надав Львівський історичний музей
Татарський щит- калкан XVII століття із виноградної лози посередині оздоблений умбоном – срібною накладкою з позолотою. Для виставки ”Дивовижні історії Криму” у столичному ”Мистецькому Арсеналі” експонат надав Львівський історичний музей

Більша частина експозиції – археологічні знахідки. За основу ми взяли стратиграфічний розріз ґрунту. Якщо уявити археологічний зріз ґрунту, то новіше, молодше – вгорі. А що глибше, то знахідки давніші. В такий спосіб ми починаємо розповідати про Крим від етносу, який є сьогодні автохтонним населенням Криму, до палеоліту. Почали з історії киримли або кримських татар. А далі прямуємо у зворотному напрямку – через турків, генуезців, хазар, сарматів і аж до давньокам'яного віку, 25 тисяч років до нашої ери.

Військовий намет (Туреччина, XVII ст.)

Із 1470-х Крим перебуває в зоні впливу Османської імперії. Чорне море тоді називали Турецьким озером. Османи ведуть активну військову експансію по всій Європі. Але Віденську битву програли. У Львівському музеї історії релігії зберігається ціла колекція трофеїв. Ми відтворили каркас турецького намету. Накрили її автентичною тканиною – льоном, на якому нанесений орнамент. Ця історична пам'ятка ще й витвір мистецтва.

Коран із печаткою Зинджерлі-Медресе

(Бахчисарай, XVII ст.)

На початку XVI століття хан Менґлі Герай відкрив у Бахчисараї перший ісламський духовний вищий навчальний заклад Криму. Зинджерлі-медресе діяло до 1930-х. Після депортації кримських татар 1944 року в його приміщенні відкрили лікарню. Духовні книги розіслали по музеях Радянського Союзу. Наказ був: подалі від Криму, щоб і згадки не лишилося ні про іслам, ні про традиції кримських татар. На Корані збереглася печатка медресе. Найприкріше, що перед анексією півострова 2013-го більшість цих книг Львівський музей історії релігії повернув у Бахчисарай. Лише кілька примірників лишив для реставрації.

Ярлики кримських ханів (XVI ст.)

У картотеці Національної бібліотеки імені Володимира Вернадського знайшли згадку про документи з тарханним правом. Це податкові пільги, які кримські хани надавали своїм підданим. Зацікавилися, чи реально їх знайти в архівах. Ярлики чудово збереглися. На цих сувоях записано, що хан Менґлі I Ґерай дарує тарханне право місту Чуфут-Кале і приватній особі Хаджибею.

Полив'яний глиняний посуд (XІІI ст.)

У XIII столітті генуезці купили в Золотої орди право засновувати факторії на кримському узбережжі. Найбільша з них була Каффа, теперішня Федосія. Італійські торговці панували тут упродовж XV–XVI століть.

1996 року для пошуку затонулих скарбів Чорного моря в Київському університеті організували експедицію під керівництвом Сергія Зеленка. У Судакській бухті науковці знайшли корабель генуезців і величезне скупчення кераміки. Це був глиняний посуд з усього світу. Це підтверджує важливу роль генуезьких колоній у Криму на торговельному шляху між Азією і Чорномор'ям. Тут є традиційна візантійська кераміка із зображенням птахів і квітів, лігурійські речі, кераміка з Малої Азії з арабесками, зелені венеційські глечики. Всі культури, які були в Криму, – генуезці, хазари, греки, скіфи – використовували посуд, який має три вінця. Найпоширеніша версія археологів, що під час застілля кожен гість з одної посудини наливав собі вино через інше вінце.

Портрети Вацлава й Міхала Жевуських XVIІІ ст.

Іраномовні кочівники сармати до Приазов'я та Північного Причорномор'я прийшли з-за Дону у ІІІ столітті до нашої ери. Давньогрецький історик Геродот вважав, що представники цього народу народжуються від шлюбів скіфів з амазонками. Одне з трактувань слова "сармати" – підперезаний мечем.

Колеги зі Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького наштовхнули нас на думку показати портрети польських шляхтичів. Пошук національної ідентичності властивий не лише нашому часу. Польська шляхта в часи Пізнього Середньовіччя перебувала постійному протистоянні з королем. Щоб мати більше прав на провідну роль в Речі Посполитій шукала історичне підґрунтя.

Виникла ідея, що польська шляхта походить саме від сарматів, войовничих племен, які могли тримати в страху пів-Європи. Звідси виникає жанр сарматський портрет, який існував до XVIІІ століття. В українській традиції, адже наші землі частково входили до Речі Посполитої, він модернізується в парсуну (ранній жанр портрету на Русі, що походив з іконописної традиції. – Країна). Однак парсуна не така войовнича. Вацлав і Міхал Жевуські зображені в сарматському антуражі – в жупанах із дорогого атласу чи шовку, з поясами, оздобленими коштовним камінням і золотом, натуральному хутрі з рисі. Ця легенда про сарматизм не має реальної історичної основи.

Плита і посуд із Херсонеса (І ст. до н. е.)

Будівельну плиту в Херсонесі знайшла експедиція Харківського університету. На ній зазначено ім'я засновника рибного ринку в цій грецькій колонії на Чорному морі. На початку нашої ери римляни завоювали Херсонес і поставили там свій гарнізон. Риба, яку тут виловлювали, годувала всі легіони римського війська. Найдорожчими були рибні соуси. Готували їх у спеціальних керамічних діжках. Більшу частину риби в'ялили й сушили.

Монети (І-Х ст.ст.)

В одній вітрині ми зібрали монети, що відображають історичний шлях Криму. Це статери Боспорського царства, найпотужнішої держави античного світу з центром у Пантікапеї – зараз Керч. 680 римських монет І століття передала як конфіскат кілька років тому "Мистецькому Арсеналу" митниця. Ці артефакти з Криму намагався вивезти всередині мотоцикла громадянин Литви. Золоту візантійську монету Х століття, часів імператора Юстиніана, спеціально поклали під лупу, щоб можна було роздивитися зображення монарха на ній.

Підводні фотографії з-під Херсонеса (1962)

1932-го професор Костянтин Гриневич, директор музею в Херсонесі, вперше в історії півострова організував підводну експедицію. Думав, що відкрив стіни затонулого давньогрецького міста. Насправді на дні було поросле водоростями каміння. 1934-го Гриневича репресували. Звинуватили, що на основі замальовок дна Херсонеської бухти хотів розкрити англійській і турецькій розвідкам таємні підводні ходи до Севастополя. Після Другої світової професор очолював кафедру археології Харківського університету. Його учні 1962 року підняли з дна херсонеської бухти багато античних амфор. Показуємо фотографії з цих занурень. Підводних стін, звісно, не знайшли.

Зараз ви читаєте новину «Наказ був: подалі від Криму, щоб і згадки не лишилося ні про іслам, ні про традиції». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі