Ексклюзиви
вівторок, 08 січня 2019 10:30

Найбільша рушійна сила творчості – ненависть

Сім композицій вийшли в альбомі "7" гурту "Танок На Майдані Конґо". Про пісні нової студійної платівки розповідає фронтмен колективу Олександр Сидоренко, 45 років

1 – "Янголи"

– Композиція починається з колискової. Це давній запис із фольклорних експедицій Західним Поділлям. Колекція семплів (уривок аудіозапису – пісні, звуку природи, голосу, який використовують для створення нової музичної композиції, переважно в хіп-хопі. – Країна) із народною музикою лежала в нас давно. Позичили в когось на фестивалі "Червона Рута-1997". Добрі люди нагадали, що цей семпл звучить у реміксі "Дулі-Дулі" на пісню "Порепалося серце" з нашого альбому "Реформація" 2003 року. Ми й забули вже.

Постійно використовувати народну музику нам не дуже цікаво. Були фолькові теми у пісні "Мила", яку співали з Ніною Матвієнко 2000-го. Вийшло таке собі язичницьке вуду. Велику етнопрограму не робитимемо. Хочеться пробувати різні жанри. Цікаво назбирати сад, а не жити між двох беріз.

Зазвичай тексти у ТНМК мої, а тут удвох із Фаготом (другий вокаліст ТНМК Олег Михайлюта. – Країна) писали. Чи в пісні звернення до конкретної жінки, чи до міфічного образу – треба в нього питати. Мені здається, ця композиція – про споконвічний пошук балансу.

Фагот робив музику для фешн-фільму дизайнерки Ольги Навроцької. Стрічка на міжнародному фестивалі La Jolla у Лос-­Анджелесі отримала нагороди за найкращі костюми і найкраще відео.

  Олександр ”Фоззі” Сидоренко  45 років, співак, письменник. Народився 6 квітня 1973 року в Харкові в сім’ї інженерів. Мати розробляла кондиціонери, батько – електричні системи. В дитинстві займався дзюдо, футболом. Виріс у кримському місті Євпаторія. Працював там прибиральником на пляжі, санітаром, рятувальником, страховим агентом, техніком-лаборантом, кіномеханіком, круп’є, журналістом. Закінчив Київський міжнародний університет за фахом ”журналіст-­телевізійник”. Вчився по три роки в Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки й Харківській гуманітарній академії. Із 14 червня 1989-го – учасник гурту ”Танок На Майдані Конґо”, автор текстів колективу. Має сценічний псевдонім Фоззі на честь ведмедя-­гумориста з американської програми ”Маппет-шоу”. Записав три сольні платівки. Працював телеведучим розважальних програм. Видав п’ять романів. Співавтор антології ”Письменники про футбол”. Має з півсотні плетених шапок – колекціонує їх. Живе в Києві. Про родину не розповідає
Олександр ”Фоззі” Сидоренко 45 років, співак, письменник. Народився 6 квітня 1973 року в Харкові в сім’ї інженерів. Мати розробляла кондиціонери, батько – електричні системи. В дитинстві займався дзюдо, футболом. Виріс у кримському місті Євпаторія. Працював там прибиральником на пляжі, санітаром, рятувальником, страховим агентом, техніком-лаборантом, кіномеханіком, круп’є, журналістом. Закінчив Київський міжнародний університет за фахом ”журналіст-­телевізійник”. Вчився по три роки в Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки й Харківській гуманітарній академії. Із 14 червня 1989-го – учасник гурту ”Танок На Майдані Конґо”, автор текстів колективу. Має сценічний псевдонім Фоззі на честь ведмедя-­гумориста з американської програми ”Маппет-шоу”. Записав три сольні платівки. Працював телеведучим розважальних програм. Видав п’ять романів. Співавтор антології ”Письменники про футбол”. Має з півсотні плетених шапок – колекціонує їх. Живе в Києві. Про родину не розповідає

2 – "Робот"

– Найважливіше питання найближчих часів – співпраця зі штучним інтелектом. Головна ідея пісні в цьому. Дійсність із фантастичних серіалів "Захід", "Чорне дзеркало", творів Айзека Азімова за 50 років стане для людства актуальною. Нещодавно в Росії показали якогось кіборга Бориса – насправді чоловіка в костюмі робота. Я написав пост: "Рядки "Доведи, що ти не робот" набули сьогодні нового сенсу".

Пісня народилася в альбомі останньою. До кінця не розуміли, чого не вистачає. І тоді Фагот запросив Аліну Паш виконати у третьому куп­леті "арію робота", як я це називаю. Співачка стала відомою після "Х-фактора". Форма просування нових музикантів через телевізійні шоу працює. Аудиторії цікаво спостерігати казку "з грязі в князі", як цим виконавцям надається шанс. Хоча було б краще, якби вони самі створювали пісні на задану тему, а не співали чужі у форматі караоке. Або юний талант запрошував авторів, якщо не пише сам. Залучалися би інші фахівці з індустрії. І ми могли би зрозуміти, що у цих молодих виконавців у голові.

3 – "Мій демон"

– Найбільша рушійна сила творчості у мене – ненависть. Так завжди було. Дисбаланс між дійсністю і тим, що хочеш бачити, викликає роздратування. Цю енергію направляю в потрібне русло.

"Мій демон" написав після 6 годин перебування в оточенні росіян. Рік тому відпочивав із родиною в Албанії. Дорогою туди опинився у чорногорському містечку Тіват. Росіяни в ньому все скупили. Довкола галасливі відпочивальники з характерним акцентом. Надягнув навушники, аби остаточно не вийти з себе. Час наодинці з музикою використовую для роботи. Завжди маю список ідей.

Рядок "Все буде моїм" – це парафраз на класичний малоросійський анекдот про "як не з'їм, то понадкушую". Сучасний українець уже не понадкушує, він покусає. Пісня – про бажання позбутися в собі малороса. Хоча вбити демона можна разом із носієм. Варто використати його як мирний атом або дозувати. В кожному є внутрішній янгол і демон. Другого треба зберігати, бо він не дає першому скласти крила, мотивує до дії.

4 – "Друга новина"

– Це пісня-мотиватор. Я не люблю їх писати. Це як футбольні гімни – вже стільки їх є. Але було завдання створити саундтрек. Допомогти друзям, з якими Фагот працював над фільмом "Бобот". Сім років тому ми зняли кліп у Криму на пісню "Новина". Там був "Бобот" – трансформатор, який умів ходити. Історія виросла до повнометражного фільму, що вийшов торік. Під вихід стрічки Фагот написав музику, а я – текст. Якщо ця історія починалася з пісні "Новина", то це мала бути "Друга новина". Коли кажуть, що є дві, то зазвичай одна хороша, а друга – погана. Зробив трек як хорошу новину після поганої.

5 – "Різдво рок-н-рол"

– Рядок "Новий рік – попса, Різдво – рок-н-рол" народився років 15 тому під час відпочинку в Карпатах. Телеведучий Ігор Пелих повів нас колядувати. Уперше я побачив традиції, яких ми в Харкові були позбавлені завдяки роботі СРСР із деукраїнізації. Якісь датчики всередині спрацювали. Відчув, що в Різдві є щось втрачене. Що більше українців вважатимуть це свято родинним, то менше матимемо жителів УРСР серед наших громадян.

6 – "Гострі ножі"

– Пісня про війну. Зброя має бути, інакше нас усіх з'їдять і скажуть, що нікого й не було. Фраза "Люди сильніші за людство" означає, що чекати допомоги від світу не слід. Теоретично нас мала рятувати Організація Об'єднаних Націй, а рятували волонтери-співгромадяни.

Записали пісню з "Братами Гадюкіними". Усі чекали чогось веселого, з дудками. Але вийшов такий військовий госпел, бо зараз інші часи.

Без "Гадюкіних" не було б сучасного шоу-­бізнесу. Львів'яни виступили 1989-го в шоу Алли Пугачової і показали, що рок може бути живим, іронічним і суто українським. Уже потім "Весна" гурту "Воплі Відоплясова" потрапила на кожне жлоб-фм. Усі вітчизняні музиканти "Братам Гадюкіним" мають копійку заносити за пробиття формату.

7 – "Хоббіт"

– Є декілька пісень, які писав років 15. А "Хоббіт" – більше. Це – довгобуд. Спочатку було бажання написати про те, що раптом розумієш: ідеш, не знаючи куди і навіщо. Просто тому, що хтось вирішив саме так. Почуваєшся вигаданим персонажем. Ми бралися кілька разів за ідею, що від маленької людини щось залежить. Але я не зовсім розумів, про що має бути пісня.

А потім почалася війна на Донбасі. В дорозі з групою говорили. І я кажу, що для нас Саурон (у творах Джона Роналда Толкіна – злий дух, найбільший ворог Вільних Народів. – Країна) – це Росія, для Москви – Америка, для США – потенційно Китай. ДНР вважає Сауроном Україну. І все це в принципі однакові емоції подібних людей. Я згадав про цю пісню. Ключ було знайдено: наша армія йде на територію орків. А ДНРівці можуть сприймати це як зло. Ідеться про підміну понять добра і зла: "Орки сказали, що все навпаки, що це ми прийшли до них".

Юрій Андрухович колись називав Москву Мордором (у Толкіна – країна-осередок Чорного Володаря Саурона. – Країна). Я намагався розтлумачити, що так було і буде завжди, від нас це не залежить. Імперія програмно налаштована на війну. Якщо перестає розширюватися, гине, з'їдає себе зсередини. Будь-яка система чекає на свій збій. "Хоббіт" – про намагання "маленької людини" зрозуміти, чому їй доводиться вбивати і жити не так, як хотілося.

Пісня триває 6 хвилин. Фагот пропонував її порізати. А потім зрозуміли, що композицію все одно жодна радіостанція не візьме. І не тому, що тема складна. Потрібні не тексти, а мотивчики. Їхав у потязі зі Львова і послухав її разів 40, було відчуття свята. Бо я нарешті добив цю пісню.

Зараз ви читаєте новину «Найбільша рушійна сила творчості – ненависть». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути