Кучму ми давно скинули б, а цього – не виходить

Яка музика допомагає вистояти на Майдані

Вівторок, 10 грудня, 12.15

– Накупила продуктів на свою пенсію і принесла з 50 бутербродів. Аби тільки була перемога. Як не піде Янукович сам, будемо добивать, – киянка 69-річна Марія Журавель ставить пакет з їжею на стіл у наметовому містечку.

2004-го вона носила сюди вареники.

– Дев'ять років пройшло, а це вже інший Майдан. Його люди роблять, політики тільки допомагають. Головне, що навчились гуртуватися. Афганці – молодці, захищають. Навіть давали тут присягу за Україну. Таке пережили, здоров'я положили, а даже не получають допомогу. Та сволота набрала їхніх посвідчень. Одного такого знаю, то чуть морду йому не набила. Кажу: скотина ти безрога, люди захищали, а ти нажрав отаку пику свинячу.

Написали нову пісню про Майдан – зразу не можна її запомнить, підтримують усі. Співав такий патлатий, – говорить про Івана Леньо з гурту Kozak System і пісню "Брат за брата". – У неділю народу стільки зібралося – не було де курці клюнуть. Уже нема сил терпіть, щоб отаке було у ХХІ столітті. Кучму ми давно скинули б, а цього – не виходить. Якби могла, то пообкладалася би бомбами і кинулась на нього. Мені не страшно. Під час штурму підійшов хлопець, каже: мамаша, тікай. А чого я сюди прийшла, тікать? Хочу, щоб діти й онуки жили в нормальній країні.

Була б довольна, якби до влади прийшов Тягнибок. Він шо сказав, то зробив. Спілкувалася з ним, як ішли до Шевченківського суду, коли Юлю брали. Олєжик, но якже ж так? Каже: трошки треба почекати. А коли Юлю в автозак грузили, там були "Беркут" і бандюки з Донецька – тюремщики переодіті. Схватив мене один за шию і душить. Я якраз із дачі їхала, у сумці були ключі, залізяки. Зразу зреагіровала – сумкою його між ноги як влупила, то аж підскочив. Каже: ах ти сука стара. Такі агресивні.

14.08

– Учора, коли захоплювали барикади, сказали не йти на Майдан жінкам і дітям. Їду з "Могилянки" додому, а в навушниках грає про кохання або патріотична. Не доїхала додому, повернулася. Хоча на "Беркут" жінка не піде, але вистояти в мороз може, – 19-річна студентка Катерина Медовник кутає в червоний шарф кошеня. На вулиці -7°С, падає легкий сніг. – У ніч розгону на 30 листопада теж тут була, але поїхала додому трішки раніше.Тут ходять письменники, наприклад, Ірена Карпа. Не знаю, чи вітатися – вони ж мене не знають. Кажу, добрий день. Відповідають. Дивує позиція Олега Скрипки: давайте все робити мирно, бо так справи не вирішуються. Зрозуміла це так, що не треба йти на Майдан. Так ми ж і прийшли мирно, а нас розігнали. І це – Скрипка. Пише класну українську музику, а в такий важкий період не підтримує Майдан. Так само Ані Лорак сказала: навіщо ставити барикади, коли можна домовитися. Але завдяки Євромайдану Україні готові ще раз надати можливість підписати Угоду про асоціацію. Побачили, що ми активні й не боїмося влади.

15.17

Біля намету з написом "Волинь" гріються коло вогню двоє чоловіків.

– Мій 6-річний син Петро дзвонить: "Слава Україні", – все, як положено. Каже, москалі на чолі з Януковичем побили хлопчиків і дівчаток, попроламували голови, крові куча. Тату, піднімай козаків, їдь розбирайся. Якщо щось не виходить, бери мене на підмогу. Так 1 грудня і приїхав сюди, – поправляє чорну засмалену шапку 35-річний Олександр Донькович. – Ми до сцени не виходимо, ми там не нада. Приїхали сюди не розважатися, а відвойовувати. Самі собі співаємо "Лента за лентою, набої подавай".

18.20

– Хай живе кобила Зіна і коза Мар'яна. І нехай Росія газ відключає, нас із вами таке лихо не злякає, бо Мар'яна в нас, є і Зіна. І живе Україна, – співає на сцені 26-річний переможець талант-шоу "Голос країни" Іван Ганзера. – Якщо, не дай Бог, буде війна, то виживуть тільки таракани й українці. Коли Азаров виступає своєю тарабарською мовою, то треба добрий гумор, щоб це переносити. Коли я переїхав із Харкова до Києва, то поставив собі за ціль навчитися вільно розмовляти українською. Це було майже в один час, коли Азаров став прем'єр-міністром. Здається, я краще розмовляю українською. Коли людина чогось хоче, то робить.

– "Кобила Зіна" буде шлягером, – викладач географії Львівського університету 56-річний Володимир Шушняк потягує козацьку люльку крізь густі сиві вуса. – На Майдані музика повинна бути весела, без песимізму. У нас багато таких пісень, що хоч лягай у труну. Українці люблять тужити, але треба піднести дух. "Раз-два-три калина, чорнявая дівчина" – весела, має ритм, настроює. Хотів би чути цієї: "А в Україні земля чорна, в Україні мелють жорна. Там ходять з торбинками, там міряють вінками – вправо-вліво, щоб їсти ся не хтіло. Пише Сталін до Гітлера, до Гітлера. Мелють жорна, як холєра, як холєра". Це маршова пісня УПА. Так хлопці йшли і грілися. Трошки грають повстанські пісні, але м'якші. Тут багато людей зі Сходу, їх не треба дуже грузити такими лозунгами. Але Майдани вчать. Молодь слухає, проникається духом і відповідальністю за Батьківщину.

Я тут, бо відчуваю небезпеку для незалежності. Якщо вступимо в Митний союз, то нас затягнуть повністю – будемо якоюсь губернією Росії. Козаки й УПА гинули за незалежність. Нашому поколінню дуже легко вона далася, тому ляжу тут кістьми, а не віддам її.

Стільки людей, а на площі чисто. Само­організованість є найбільшим показником культури, – хвалить акуратну 7-метрову чергу за кулішем. Його варять у казані біля стели Незалежності. – Є й такі, яким культури не вистачає, вони її тут здобувають. Мої студенти сюди регулярно їздять. Із Майдану приїжджають вже зовсім інші люди. У них з'являється відчуття Вітчизни і свого рідного. Раніше думав, що українцям цього бракує, але по Майдану так не скажеш. Завдяки йому виникло інакше ставлення до гімну. Він став основною піснею. "Беркут" тут стоїть, їм дали наказ. Але коли грає гімн – то в них зовсім інше в очах. Теж відчувають себе громадянами. З'являється гордість за себе.

Деякі знайомі боялися їхати, їх устигли залякати, що тут б'ють. Так переважно передають інформацію про Майдан. Дивишся на перекошене лице нашого прем'єра і прокурора, то здається, що вони дійсно сильні. На каналі National Geographic показували, як вуж повзе за жабою. Вона сховалася в нірку і, щоб її не з'їли, надувається, хоче зробитися великою. Наша влада теж надувається, щоб її ніхто не зачепив. А вона просто лусне.

20.17

– Творча революція має величезні переваги. У ніч на 10 грудня ми співали і танцювали, тим самим вистояли. Біля мене на сцені були колеги – Фома з "Мандрів" і Фоззі з "ТНМК". Так стримали "Беркут". Музика не дала здійснити зачистку Майдану. Стільки було спроб забрати мене зі сцени. Я не піду. Хай хоч один "беркутівець" попробує вдарити мене палицею. Я – співачка, стояти на сцені – це моє право. Минулої ночі провела там 8 годин – це рекорд, – каже 41-річна Руслана Лижичко. – Зачистки відбуваються вночі. Головне – вистояти з 1.00 до 5.00, а далі вже можна пити чай. Мусимо виграти час, щоб відбулися всі переговори між політиками. Якщо треба, стоятимемо до 2015-го. ­Народне віче не закінчиться, по всій Україні протистояння зростатиме. Влада не повинна ігнорувати, якщо на вулицю вийшли тисяча людей. Але вона нічого не робить, коли ви­йшов мільйон.

Четвер, 12 грудня, 23.40

– Від завтра зробимо платний вхід на три дні за 300 гривень. Хто встиг зайти до п'ятниці, той свій. Сьогодні опівночі закриваємо барикади, – жартує охоронець Майдану 22-річний Ігор Семенюк.

– А якщо "Беркут" зайде?

– 300 гривень – і будь ласка. Вони такі самі люди, як і всі, – каже 26-річний Володимир Хомич. – У нас тут "олінклюзів": кормлять і поселяють безплатно.

– Але "Беркуту" можемо зробити знижку, бо вони в музиці нічого не розуміють. Їх треба просвітляти, – говорить Семенюк. – Ми вже третій раз приїхали. Був "директором секонда" – працював волонтером на одязі. Забезпечили весь Майдан. Приоділи дуже класно одного бомжа: ботінки, брюки, пальтішко. Зробили людині щастя. Тренди цього року: шкарпетки, устилки, перчатки.

– Сюди йдуть не через музику. Ніхто ж не знав, що сьогодні "Кому Вниз". Ця музика підходить для Майдану. Особливо "Марш норманів", – 27-річний Юрій Захарчук наспівує за гуртом "Кому Вниз". Заради виступу на Майдані ті скасували концерт у Львові. – Руслані треба дати щонайменше Героя України. Цілу ніч щогодини гімн співала.

×