Американська компанія Apple анонсувала власний стрімінговий сервіс Apple TV+. Запрацює восени у понад сотні країн. Підписники онлайн-платформи зможуть дивитися оригінальні фільми й серіали від провідних світових режисерів, як Стівен Спілберґ, Джей Джей Абрамс, Рон Говард, Демієн Шазелл. Apple TV+ стане конкурентом найпопулярнішого стрімінг-сервісу Netflix, що має 138 млн підписників у світі.

 

Про феномен Netflix розповідає кінокритик Андрій АЛФЕРОВ, 41 рік

– Netflix захопив світ. Може дозволити собі знімати необмежену кількість контенту на будь-яку тему, за найбільші гроші, з найдорожчими зірками.

1 лютого 2013 року – історична дата, день прем'єри серіалу "Картковий будинок" від режисера Девіда Фінчера з Кевіном Спейсі в головній ролі. Це перший оригінальний продукт Netflix. Тоді до нього прийшла всесвітня слава.

У центрі сюжету – історія політика Френка Андервуда. Вважає, що влада робить людину могутнішою, ніж гроші. Новообраний президент США Гаррет Вокер обіцяв йому посаду державного секретаря. Слова не дотримав. Андервуд хоче помститися. Дає журналістці компромат на політиків. Коли та дізнається забагато, скидає її з платформи під потяг метро. Завдяки інтригам стає віце-президентом. Згодом підставляє Вокера і домагається його відставки. Починає виконувати обов'язки глави держави. Готується до виборчої кампанії, щоб утриматися на посту.

Сьогодні сюжет "Карткового будинку", як "Зоряних війн" – знають усі.

Відбулася зміна аудиторії, яка робить касу кінотеатрам. Блокбастери дивляться переважно підлітки. З кінозалів "вигнали" глядачів, старших за 25 років. Їх цікавлять не спецефекти, а людські історії та глибокі характери. Таку аудиторію не купиш "Піратами Карибського моря" чи "Трансформерами". А коли в одному місці чогось немає, воно з'являється в іншому. Netflix уловив попит на продумані та зрозумілі історії й почав працювати. А дорослий глядач отримав можливість впливати на ринок. Та й передплата невелика – 10 доларів.

Netflix знімає розумне кіно. Як той же "Картковий будинок", "Помаранчевий – хіт сезону" про життя в жіночій в'язниці чи "Корона" про історію британської королівської сім'ї. Люди хочуть таке дивитися.

За винятком таких явищ, як "Твін Пікс" Девіда Лінча, раніше головне означення серіалів було – "мильна опера". Їх важко було назвати кіно. Такий собі телевізійний театр для домогосподарок. Не потрібно було ставити кадр, займатися драматургією, старатися. Netflix не побоявся зламати цю формулу. Почав серйозно ставитися до свого продукту. Тому змінилося і відношення глядачів.

Компанія дозволила собі зробити головним героєм негативного персонажа, як Френк Андервуд. Колись у серіальній культурі таке було неможливе. Зазвичай трималася на картонному позитиві – приємний, ідеалізований герой. А Netflix показав звичайних людей із їхніми проблемами, болячками, вадами. Порушив універсальні питання – моралі й політики, толерантності та взаєморозуміння, впливу технологій. Серіальна культура перетворилася на мистецтво. Netflix займається художнім вихованням аудиторії. Тепер майже все, що показує сервіс – варте уваги. Це знак якості. Як Adidas для спортивних товарів або Mercedes-Benz для автомобілів.

Сервіс випускає одразу всі серії сезону, а не по одній щотижня. Вже немає потреби залежати від каналів, які вирішують, коли і що вам дивитися.

Підхід Netflix приваблює і кінематографістів. Будь-який режисер хоче займатися мистецтвом. І тут йому дають змогу експериментувати. Показувати нетипових героїв і складні історії.

Netflix стає монополістом – американським і навіть трансконтинентальним. Бо робить продукт найвищого рівня для всього світу. Компанія є головним конкурентом і традиційного телебачення, і сьогоднішнього Голлівуду – Walt Disney, Universal Pictures, Warner Bros. та інших великих кіностудій. Створює і серіали, і фільми. Не має цензури. Випускає і розважальний, і змістовний продукт.

Замість спецефектів і модних форматів 3D та VR пропонує цікавіші високотехнологічні новинки. У грудні торік випустив науково-фантастичний фільм "Бузогриз". 1984-го молодий англійський програміст намагається зробити відеогру на основі улюбленого пригодницького роману, за сюжетом. Це інтерактивне кіно. У різних моментах глядач самостійно обирає подальший розвиток сюжету. Від нього залежить доля героя.

 

Аби зрозуміти, що відбувається в серіалі "Чорне дзеркало" про негативні наслідки розвитку технологій на сучасне суспільство і стосунки між людьми, глядачі читають інтернет-ресурси, запитують у знайомих і дискутують. Це згуртовує і навіть виховує.

Цього року три премії "Оскар" здобув фільм "Рома" мексиканського режисера Альфонсо Куарона. Це один із найгучніших і найвизнаніших проектів Netflix. А серед номінантів була стрічка "Балада Бастера Скраггса". Вестерн братів Коенів теж профінансував стрімінговий сервіс.

"Рома" – справжній твір мистецтва. Netflix не обмежував Куарона. Йому дали потрібний бюджет і змогу робити все, що хоче. Він зняв автобіографічну драму про дитинство в Мехіко на початку 1970-х. Розповідає про свої дитячі роки очима іншого персонажа. Бачимо історію робітниці Клео, яка працює на сім'ю середнього класу. Родину кидає батько-інженер, і мати залишається з чотирма дітьми. Доглядати їх допомагає Клео. Знято все в чорно-білій монохромній гаммі.

2019-го Netflix випустить біографічний кримінальний фільм "Ірландець". Знімає американський класик Мартін Скорсезе. У головних ролях Роберт де Ніро та Аль Пачіно. Бюджет становить майже 175 мільйонів доларів.

В Україні на телебаченні залишається "мило". Воно працює на невибагливу аудиторію з низькими зарплатами і пенсіями. Вірять усій брехні, що несеться з екрану.

Поміркована українська публіка давно сидить на тому ж Netflix. Це якісно, зрозуміло і стильно. Американська компанія виховує українську глядацьку культуру. А наше телебачення не пропонує розумного продукту. Не транслює серйозного й осмисленого. Роблять лише треш, бо канали належать олігархам і дають їм змогу маніпулювати глядачем.

Майбутнє України пов'язане з людьми 30 років. Вони 2013-го вийшли на Майдан. Визначають долю країни. І не зазнають впливу українського ТБ. Вони його просто не вмикають. Там нічого для них немає.

Спочатку в США, а згодом в усьому світі президентом стає розумний йогурт

 

Антон ФІЛАТОВ, 31 рік, кінокритик

– Серед проектів Netflix варто звернути увагу на південнокорейський фільм "Окча".

На хуторі високо в горах живе з дідом 10-річна Міджа, за сюжетом. Вони доглядають свиню розміром зі слона. Таких тварин у світі – сотня. Їх вивели за допомогою генної інженерії та розіслали в різні куточки планети, щоб зрозуміти, де їм краще живеться. За 10 років Міджа прив'язалася до тварини. Коли міжнародна компанія забирає суперсвиню назад, дівчинка намагається її врятувати. Це дороге і стильне кіно. Світла сучасна казка, що виглядає як реальність. Після перегляду люди навіть стають вегетаріанцями. Меседж фільму – ненажерлива людина знищує природу.

Netflix – нахабна й самовпевнена компанія. Зруйнувала традиції кіноіндустрії. За ними спочатку на престижному фестивалі фіксували якусь цікаву ідею – прогресивної комп'ютерної графіки, тремтливої камери чи сценарію, в якому сюжет розгортається у зворотному напрямі. За кілька років новаторство потрапляло в кіно, потім – на телебачення, а згодом і в інтернет. Цей процес тривав не менш як п'ять років. Netflix показав, що круті й важливі ідеї можуть одразу з'являтися в інтернеті, зароджуватися прямо там.

Друге досягнення сервісу – це порушення ієрархії, коли фестивальне кіно – для еліти, телебачення – для широкої маси, а інтернет – для всіх і це не творчість. Тепер творчість може бути всюди. Впевнений, за кілька років великий і дорогий блокбастер знімуть не для кінотеатрів, а спеціально для інтернету.

Стрімінг-сервіс створили для цивілізованих країн. Де прийнято платити за мистецтво. У нас такий формат ще не прижився. Ті, хто хочуть бути чесні, мають передплату. Але здебільшого українці піратять.

 

Юрій ПОВОРОЗНИК, 25 років, кінокритик

– Серед найкращих серіалів Netflix виділяються "Дивні дива". Не лише якістю, але і впливом на сучасну культуру.

Дія відбувається у вигаданому містечку Гокінгз, штат Індіана. 1983 року група дітей стикається з наслідками урядового експерименту, що приводить у наш світ монстрів. Їм доводиться діяти разом, щоб урятувати друга, який стає заручником чудовиська.

Творці серіалу брати Даффер задумували проект як міні-шоу на сезон. Але робота викликала такий резонанс, що Netflix умовив їх знімати продовження. Другий сезон вийшов не менш епохальний, а вже в липні буде третій.

Netflix першим зрозумів нові потреби публіки – різноманітність контенту, що може задовольнити всіх. Компанія Apple має на руках усі карти, щоб стати головним конкурентом. У них є величезні фінансові й іміджеві можливості. А західний глядач готовий платити за кілька платформ.

 

Світлана ТАРАТОРІНА, 36 років, письменниця

– Останній великий хіт Netflix – антологія мультфільмів для дорослих "Любов, смерть і роботи" від Тіма Міллера й Девіда Фінчера.

У першому сезоні 18 окремих короткометражних фантастичних історій. Переваги мультсеріалу – різноманітність і літературна першооснова. Його робили команди аніматорів із різних країн – від США до Південної Кореї. Кожен епізод – у своєму стилі й жанрі. Деякі виглядають реалістично. Не одразу усвідомлюєш, що дивишся анімацію, а не ігрове кіно. Це як збірка найкращої короткої прози за рік. Коли відкриваєш том із десятком авторів і впевнений, що точно знайдеш щось на свій смак. Хронометраж серій – від 6 до 17 хвилин. У наш швидкий та інформаційно насичений час це неабияка перевага. Стрічки антології знято на основі оповідань найпомітніших фантастів сьогодення – Пітера Гамільтона, Аластера Рейнолдса, Кена Лю, Майкла Свонвіка, Джона Скальці.

Антологія стала обговорюваною, згадала теми, над якими б'ються лідери думок. Наприклад, серію "Коли йогурт захопив світ" можна вважати політичною сатирою на сьогодення. За сюжетом, спочатку в США, а згодом у всьому світі президентом стає розумний йогурт. Люди готові допустити до влади найдивнішого керівника в бажанні перекласти на когось відповідальність за власне життя й важливі рішення. А епізод "Альтернативні історії" ставить запитання: що сталося б, якби Гітлера ще до початку Другої світової війни вбила величезна гора желе? Короткометражка просякнута чорним гумором.

Іще одна несподіванка серіалу – глядачі мають різний порядок видачі серій для перегляду. Усього чотири варіанти послідовності. Це перший такий експеримент. Узагалі сервіс активно досліджує вподобання аудиторії. Відстежує, що і скільки часу дивляться. Фіксує, що найцікавіше для користувача. Завдяки цьому можуть запропонувати нові моделі й формати проектів.

×