субота, 03 серпня 2024 16:04

"Це історія співчуття до себе та самоприйняття. Світ потребує цього. Особливо підлітки"

Американський анімаційний фільм "Думками навиворіт 2", створений компанією Pixar Animation Studios, – продовження мультфільму "Думками навиворіт", режисер Піт Доктер, 2015. Головні герої, як і в першій картині, – американська тінейджерка Райлі та втілення емоцій, що живуть у її голові, – Радість, Сум, Страх, Гнів і Відраза. Події відбуваються за рік після першого фільму. Райлі щойно відсвяткувала 13-й день народження та збирається вступити до старшої школи. Радість, Сум, Страх, Гнів та Відраза знайшли нову частину розуму Райлі під назвою Самосвідомість, у якій зберігаються спогади та почуття. Райлі їде до хокейного табору, щоб подати заявку на участь в успішній команді "Вогняні орлиці".

У цьому віці ти стаєш суворим до себе

Проте в ніч перед від'їздом на пульті керування у штаб-квартирі емоцій вмикається сигнал тривоги зі страшливою назвою "Пубертат". Група працівників Розуму вривається у штаб-квартиру та перероблює пульт, а також руйнує частину приміщення. Тепер старі емоції викликають у Райлі перебільшені реакції, а незабаром у гру вступають Заздрість, Хандра, Конфуз і Ностальгія на чолі з Тривогою. Радість та її друзі вважають, що вони можуть порушити життя Райлі, особливо Тривога: вона постійно змушує Райлі придумувати негативні сценарії з будь-якого приводу. Радість і Тривога сперечаються про те, як змусити Райлі діяти під час хокейного табору. І далі ця опозиція тільки посилюється, а сюжет, відповідно, загострюється.

 

"Думками навиворіт 2" став режисерським дебютом Келсі Манна, який раніше працював на Pixar у сценарному відділі. Але зміна режисера не позначилася на якості продукту: стрічка встановила рекорд, най­швидше серед анімаційних фільмів зібрала у прокаті $1 млрд.

Напередодні виходу світової прем'єри відбулася онлайн-пресконференція Келсі Манна.

Чому зосереджуєтеся на Тривозі? Чи це пов'язано з тим, де ми всі були емоційно в час написання сценарію – під час пандемії?

– Одна з ідей – Райлі в підлітковому віці. Перший фільм закінчується цією ідеальною зустріччю. Остання репліка там: "Зрештою, Райлі вже 12. Що може статися?" Це так надихало – перейти до підліткового віку. Тож я почав дивитися на те, що відбувається, коли ми стаємо підлітками. Спостерігали, що діється в наших домівках. Тривожність серед підлітків зростала, й це почалося ще до пандемії. А потім почалася пандемія – і це стало поширенішим явищем.

У фільмі є сцена, де спочатку вікно виносить руйнівна металева куля, а потім вривається будівельна бригада, щоб усе переробити у штаб-квартирі емоцій. Це чудова метафора того, що коїться з нашим мозком, коли ми переходимо до підліткового віку. Можете розповісти про цю ідею?

– Вона походить із науки. Я читав про процеси в нашому мозку в цей період. Нові зв'язки будуються, а старі руйнуються. Іноді нейронні шляхи ще навіть не з'єднані. В мене виникла ця ідея, коли я читав дослідження: "О, руйнівна куля".

Успішні сиквели несли відчуття змін

Ми всі намагаємося робити дві справи одночасно. Ти працюєш удома, а за спиною щось відбувається. І в мене виникла ідея про знесення і розгардіяш. Я подумав: "Боже мій, ціла команда має прийти з кувалдами, бензопилами та ломами і спричинити зміни та хаос навколо Радості, доки вона намагається орієнтуватися в новому світі Райлі". Тож одним із перших моїх малюнків була металева куля, що летить через штаб-квартиру. І ще це може бути кумедно.

Акторський склад різноманітний. Як підходили до добору голосів, які представляли б різні раси та спільноти?

– Це одна з моїх улюблених речей. Ми зустрічаємося з нашим кастинг-відділом у Pixar і говоримо про персонажів, хто вони й що ми шукаємо. Кастинг-­агенти йдуть, а потім повертаються і дають нам із продюсером Марком Нільсеном список, у якому написано: "Актор один", "Актор два", "Актор три", "Актор чотири". Жодних імен. І ми слухаємо голоси. Гадки не маємо, хто це, просто зіставляємо з персонажем. Це весела гра. Є актори й актриси, яких можна впізнати одразу, бо мають виразний голос. Але ми намагаємося думати наосліп, виходячи з того, який голос підходить для потрібного персонажа. Це нагадує те, як ми їх розробляємо. Червоний, зелений, синій. Ми робимо це не лише з кольорами, а й із формами. Так само вчинили з голосом. Хотіли, щоб у кожного була своя вокальна нота, яку він грає.

Але, до речі, Піт Доктер, який зняв оригінал, дібрав чудовий акторський склад. І багато разів мені доводилося казати їм, чого ми прагнемо, а потім забиратися з їхнього шляху.

Так, перший фільм став сенсацією. Це мало бути нелегко – знімати продовження такого успішного проєкту. Що стало головним стимулом?

– Значна частина сюжету "Думками навиворіт 2" пов'язана з відчуттям порівняння себе з іншими. У цьому віці ти стаєш суворим до себе. Це в нас закладено. Ми відштовхуємо нашу сім'ю і обіймаємо друзів-однолітків. Це пов'язано з тим, що ти стаєш незалежною людиною, яка повинна дбати про себе, існувати самостійно. Кумедно, що один із перших малюнків, який я намалював, був гігантський Острів Дружби, а Острів Сім'ї – крихітний. Це влучний жарт, тому що саме це відбувається тепер у моєму домі й у багатьох інших. Ви повинні почати відштовхувати своїх опікунів, щоб піклуватися про себе самостійно. Ви повинні бути в змозі пристосуватися й вижити. І саме тому ми схильні порівнювати себе з іншими, бо в цьому віці стурбовані тим, щоб вписатись у суспільство. Ти хвилюєшся, що не вписуєшся, стаєш неймовірно критичним до себе.

Страх – це відчуття конкретної загрози, а тривога – це про загрозу уявну

А ще те, як поводяться Тривога і Радість, – наче батьки, які сперечаються, як краще піклуватися про дитину. І насамкінець вони обидві розуміють, що робили це неправильно. Але обидві роблять це з любові до Райлі. Обидві прагнуть добра, але в підсумку завдають шкоди. Це зводиться до такої загальної теми.

Ваш фільм, хоч і є продовженням першого фільму, але з новим режисером, новим сценаристом. Якої різниці можуть очікувати глядачі? Як можете додати власний погляд до такого усталеного Всесвіту?

– Я не новачок у франшизі. Був на студії, працював над іншими фільмами, коли знімали перший "Думками навиворіт", тож ходив на всі покази. Звісно, в мене була чудова команда. Але я ще отримав хорошу пораду від одного режисера Pixar, який робив кілька сиквелів: "Що раніше ви почнете думати про ваш фільм як про оригінал, то краще буде". Тож я на початку склав список усіх улюблених сиквелів. Успішні сиквели несли відчуття еволюції та змін, а провальні намагалися повторити те, що було в першому фільмі. І я маю віддати належне Піту Доктеру, який допомагав нам, працюючи креативним директором. Він дав мені простір, для того щоб я міг принести себе. Я зміг проявити себе як особистість і як батько. Відчуваю, що моя ДНК і моя душа – в цьому фільмі, й це завдяки Піту.

 

Фільм серед іншого розповідає про статеве дозрівання. Як вдалося зробити його смішним для підлітків, що проходять через нього нині, а також для молодших глядачів?

– Це було важливо від початку. І я пам'ятаю, що ми з Марком говорили про основні цінності: не тільки про те, яким фільмом ми хочемо стати, а й про те, яка має бути команда, про досвід знімання. Одна з речей, важлива для мене, – це веселощі. Бо якщо мені весело і якщо моїй команді весело, то це просочиться на екран.

Це завжди було моєю метою – зняти розважальний фільм на важку тему. Усі наші емоції – всередині нас із певної причини. Вони там, щоб допомагати й захищати. Навіть персонаж Тривога. Насправді цей захист може бути сильний, тому що різниця між страхом і тривогою полягає в тому, що страх – це відчуття конкретної загрози, а тривога – це про загрозу уявну. Я думаю, що тигр може бути за рогом, або я думаю, що тигр може бути в тому кущі. Можливо, краще думати, що тигри повсюди, і тоді ми будемо в безпеці. Знаєте, багато з цього пов'язано з думкою про те, що ми недостатньо хороші. Знову ж таки з порівнянням себе з іншими, з тим, що ти не подобаєшся і не любиш себе таким, який ти є. Тому ми прагнули зробити щось веселе й кумедне, але зрозуміле не тільки підліткам, але й дорослим, або тим, хто збирається стати підлітками.

Серед професіоналів анімації завжди існує свого роду туга за 2D-анімацією. Чи є новий таємничий плаский персонаж у "Думками навиворіт 2" вашою даниною цьому традиційному стилю?

– Ну, ми захопилися ідеєю вирушити в місце, де Райлі зберігає секрети. Я намагався придумати нові місця, куди я хотів би піти, і виникла думка про секрети. Спочатку я думав про них як про банк, де можна лишити ваші таємниці в безпеці. Але повернулося так: принесіть нам секрети – і ми закриємо їх для вас. Але ми подумали, що було б весело серед персонажів, які представляли секрети Райлі, мати ведучого дошкільного шоу, яке Райлі все ще любить дивитися, але потай. Я любив "Вулицю Сезам". Я любив Маппетів. Дивився їх далеко за віком цільової аудиторії. Хоча, вочевидь, автори зробили ті шоу настільки добре, що вони справді працювали для всіх. У нас була ідея цього персонажа, і ми знали, що це буде ведучий дошкільного шоу. І хтось запитує: "Що якщо це 2D-шоу?" І ми думаємо, це може бути весело. Що в підсумку й вийшло.

Фільми Pixar часто містять шари значень і тем, що резонують на різних рівнях. Чи можете дати нам підказку про деякі з глибших тем, які глядачі могли б відкрити в другому "Думками навиворіт"?

– Цей фільм про почуття, які виникають, коли ти стаєш підлітком. Є почуття й думки, які нелегко вирішити. З ними завжди потрібно мати справу. Тому варто вчитися не виганяти тривогу, а керувати нею.

Варто вчитися керувати тривогою

Коли я закінчив сканування всіх своїх фото і переглядав їх, то помітив дещо на фотографіях моїх днів народження. Є світлина, коли мені 5 років, я дивлюся на іменинний торт і широко усміхаюся. Щаслива маленька дитина. А потім мені 8, і моя усмішка послабшала, а потім мені 11, і вона ще поменшала. І нарешті мені 13, я просто сиджу й дивлюся на торт. Я ненавидів, коли мені співали "З днем народження тебе". Ненавидів увагу, коли всі дивилися на мене. Здається, я думав: чи справді я вартий усього цього святкування? І це тому, що ти стаєш неймовірно самосвідомим, починаєш дивитися на себе, порівнювати себе з іншими і відчувати, що ти негідний і неважливий. І тому я знімав цей фільм. Хотів, щоб Радість пережила те, що переживає Райлі. Це справді історія співчуття до себе та самоприйняття. Світ потребує цього. Особливо підлітки.

Передплатити журнал "Країна" можна за посиланням

Зараз ви читаєте новину «"Це історія співчуття до себе та самоприйняття. Світ потребує цього. Особливо підлітки"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути