9 п'єс для підлітків представили на фестивалі "Тиждень актуальної п'єси" минулої осені. Нещодавно на сцені київського театру "Дах" відбулась прем'єра однієї з них – "Фото топлес" херсонського драматурга Наталії Блок. Поставив її режисер Юрій Сушко разом з акторами дитячої студії "Лицедії". Про спектаклі для підлітків розмовляємо зі столичним театрознавцем Іриною Запольською і київською школяркою Вірою Варламовою
Вистава "Фото топлес", драматург Наталія Блок, Херсон
Ірина Запольська, 50 років, режисер, театрознавець, актриса, керівник студії "Театр для всіх", куратор дитячої програми Гогольfest'у:
– 15-річна Кіра закохується в однолітка Антона. Хлопець, за порадою товаришів, просить її прислати фото своїх оголених грудей. Знімок моментально поширюється інтернетом. У школі Кіру починають цькувати. Раптом вона зникає.
Інтрига в тому, що дівчини більше нема. Де її нема: в просторі віртуальному чи реальному? Чи справді такою болісною була образа, що вона пішла з життя? Але фінал – втішний, і це ніби позбавляє п'єсу документальності. Водночас видно, що з підлітками – не все тотально погано. Проблема в тому, що дорослим не цікаво говорити на теми, які турбують дітей.
Героїня Наталії Блок важко пережила образу, бо була щирою і довірливою.
Діти народжуються зараз із відчуттям присутності віртуального світу. А дорослі роблять перші кроки туди, не знаючи цю територію та її правил. Вони там, як діти. Але, як би глибоко будь-хто не застрявав там, реальне життя не зупиняється. З тією різницею, що в інтернеті можна все виправити, а тут – ні.
Авторка п'єси показала, як легко можна загратися. В кожному негіднику є заздрість і біль. Чому той приятель підказав поширити фотографію? Можливо, тому що в нього немає такої Кіри. Позаздрив. Вихопив планшет, тицьнув пальцем, а друг не заперечив. Бо не мав такого досвіду.
Може, це прекрасно, що є віртуальний світ, де підлітки можуть перевіряти свої стосунки. Тільки б правильно повертатися в реальність.
Віра Варламова, 15 років, десятикласниця, 2 роки займається в студії при творчому об'єднанні "Чорний квадрат", мріє стати актрисою:
– У п'єсі є цікаві повороти і тези. Наприклад, коли Кіра говорить своїй сестрі, що вона – людина, а не підліток. Вийшло ж усе навпаки. У "Фото топлес" показують підлітків як окрему касту людей, чітко розділену на хлопців і дівчат. Перші думають тільки про цицьки, а другі – про хлопців і вештання по крамницях. Це – не по-справжньому. Соціальними мережами підлітки користуються стільки ж, як інші молоді люди. Я не говорю сленгом. І всі мої однолітки, які не зовсім дебіли, нормально розмовляють.
Хотіла б дивитися вистави, де 15-річних сприймають не як підлітків, а як людей. Просто ми на пару років старші за дітей і молодші – за дорослих. У деяких країнах 15-річних видають заміж. А в нас дуже довго тримають дитиною. А потім ще в безсенсовому віці, коли ти ніби дорослий, однак нічого не можеш, бо ти – "тупий підліток".
Драматург усе звела до цицьок і підробленого самогубства. Не побачила в цій п'єсі життя, лише клішовані типажі. Підлітки з такими проблемами є. Але вони не ходять у театр. З тими, хто там буває, такого не стається.
Вистава "16+", драматург Марина Смілянець, Київ
Ірина Запольська
– Вісім 11-класників влаштовують вечірку на дачі директора школи. Без його відома, звісно. В будинку є винний погріб, заряджена рушниця. Сусіди чують постріл і викликають міліцію. Дія починається з допиту підлітків. Потім усе показують наче з їхніх свідчень. Є відчуття, що історію розповідає не молодь, а директор. Він весь час присутній у цьому просторі. Хоча рамка з його фотографією – порожня. Лише один хлопець знає, чий це будинок – бо він украв ключі.
"16+" – не про сучасних підлітків. Кожне покоління проходить через випробування на чесність і внутрішні якості. Вистава – про зв'язок поколінь. Про те, що нічого не змінюється.
Віра Варламова
– Нещодавно подивилася американський фільм "Клуб "Сніданок". Думала: от би зняли продовження. Персонажі "16+" нагадують кіношних. Подібні типажі: красуня, бунтар, заучка, правдошукач. У фільмі вони теж опиняються у замкнутому приміщенні й поводяться, як павуки в банці.
Герої п'єси цікавіші за справжніх людей. Але я повірила. Асоціювала себе з мрійником, який по закінченню школи хоче заробляти на життя музикою – в Амстердамі. Трохи не від цього світу хлопець. Я теж пару років тому була таким "космонавтом". Ще подібна до дівчини, яка весь час казала, що робити своєму хлопцю. І жалілася на тітку, яка її повчає. Ця тьотя схожа на мою маму.
Ми з друзями теж не знаємо, що нас чекає після школи. І це лякає, як і героїв п'єси. Хтось казав, що персонажі розмовляють надто правильно як для підлітків. Так, говорять літературною українською, але ж і матюкаються. Театр все-таки не має бути копією життя, а мусить робити нас благороднішими.
Вистава "Вредна Настя", драматург Олександр Володарський, Київ
Ірина Запольська
– Із казкового Задзеркалля, де живуть капосні діти, втікає Настя. Як 2 краплі води вона схожа на Асю. Перша дівчинка більше не хоче робити шкоду замість другої. Але виявляється, що неслухняна саме Ася, а не її двійник. Батьки не вірять обом дівчатам. Композиція – занадто складна і повчальна.
Я можу співчувати дітям, тому що була дитиною. А діти мені – ні, бо не були батьками. Саме тому в мене незахищений стан.
Віра Варламова
– Своїх 10–11-річних знайомих повела б на цю виставу. Не сподобалось тільки, що батьки в ній показані дурними нездарами.
Не дуже вірю в те, що капосна Настя – це сама Ася. У головної героїні конфлікт із Настею. Дорослі могли б їй допомогти, але виявляються дуже загальмованими. Батьки у своєму дитинстві теж були неслухняні. Однак зараз відмовляються вірити, що це відбувається з їхньою дитиною.
Конфлікт у тому, що батьки не повинні вирішувати – як мені використовувати свій час і сили. Сварити за банальні речі: прийшла пізно, куриш. Це було у всіх у житті, і я не проскочила повз. Вважають, що театральна студія – це розвага і їй варто приділяти лише вільні від навчання години. А от англійська мова – найголовніше в житті. Давно не сперечаюсь із старшими. Бачу, що нема сенсу. Погоджуюсь – і роблю по-своєму. А потім таки сварюся.
5 
35413
Коментарі