Мандарини потрапили на новорічний стіл з Абхазії - історик

Мешканці Києва почали купувати мандарини до новорічного столу на початку 20-го століття. Коли цитрусові почали активно завозити з Абхазії та Кахетії. Про це Gazeta.ua розповідає Зоя Звиняцьківська, куратор виставки "Новий рік за 100 років".

"У Європі їсти мандарини почали з середини 19-го століття. Вже в 70-ті роки ці фрукти почали з'являтися у київських магазинах. Але ще не стали частиною новорічної традиції. Мандарини тоді поставляли з Іспанії та Алжиру. До крамниць вони потрапляли в кращому випадку наприкінці січня. Втім уже у 90-ті роки 19-го століття почали вирощувати в Абхазії та Кахетії. Мандарини достигали там трохи швидше та їхній шлях до столу європейців був набагато коротшим. Тому вже на початку 20-го століття мандарини стають невід'ємною частиною київських новорічних свят. У деяких родинах навіть ялинку прикрашали загорнутими у фольгу мандаринами", - розповідає Звиняцьківська.

Після того, як кияни розпробували мандарини, до столиці почали привозити їх з різних країн - Марокко, Грузії та Іспанії. Проте це сталося дещо пізніше. Минули десятки років, поки фрукти з вітамінами стали продавати у великому асортименті.

"У 30-ті роки 20-го століття мандарини почали вважати ознакою буржуазного шику. І їх продаж у магазинах не заохочувалася, але вже з середини 30-тих після реабілітації Нового року, їх стали цілеспрямовано закуповували у крамниці, щоб продавати на столи до новорічних свят. У СРСР до 60-тих років 20-го століття мандарини були, як правило, тільки грузинські", - каже історик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві сто років тому під Новий рік всі ходили з поросятами під рукою - історик

У 60-тих мандарини став помаранчевими грішми. Їх вимінювали на сільгосптовари.

"Тоді до головних постачальників приєдналися торгівці з Марокко. Використовували цитрусові як валюту. Розраховувались ними за сільськогосподарську техніку та добрива", - каже Зоя.

Сьогодні на київських ринках та у маркетах продають понад 200 сортів мандаринів.

"Киянам більше до смаку іспанський, климентин, марокканський уншіо. А ось абхазька сантра незмінно залишається улюбленою", - говорить Звиняцьківська.

×