6 жовтня 1790 року женевський ювелір і борець з алкоголем Йоганн Якоб Швепп представив процес виготовлення штучної мінеральної води.
Так з'явилася знаменита торговельна марка Schweppes. Тепер ця компанія за обсягами продажів посідає третє місце у світі після "Кока-коли" та "Пепсі".
Швепп перший почав займатися газованими напоями без вмісту алкоголю. Спочатку винахід запатентували як ліки.
Історія напою бере початок у Швейцарії, в Женеві. 1783 року німець Якоб Швепп, який займався годинниками і наукою на аматорському рівні, винайшов спосіб виготовлення газованої води в промислових масштабах. Він у Лондоні 1792 року відкрив завод, а компанії дав ім'я J. Schweppe&Co.
Королева Вікторія свого часу призначила підприємство офіційним постачальником напоїв до королівського двору, а також надала йому Королівську грамоту.
1851 року выдбувалася Лондонська Велика виставка - і Якоба Швеппа попросили забезпечити захід своєю лінійкою продуктів. З нагоди заходу в центральній частині виставки встановили фонтан, який наповнили водою Schweppes Malvern Water. Його все ще можна побачити на логотипі бренду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світлана Фус назвала найкорисніші продукти для печінки
З Великої Британії у колонії Індії та Африки направляли хінін військовим, які часто хворіли на малярію. Цей жарознижувальний і знеболювальний засіб на смак гіркий. Тоді компанія Schweppes зайнялася виробництвом води - газованої, з цукром, хініном і апельсином у складі. Військовим тонік припав до смаку, тому що після нього довго не хотілося пити і він допомагав від небезпечної хвороби.
Свій 230-річний ювілей компанія відсвяткувала 2013 року. Напої поставляються в понад 160 країн.
Schweppes буває кількох видів. Один ыз найпопулярніших - джин-тонік. Також є лимонний, гранатовий, імбирний та м'ятний.
Schweppes додають в алкогольні і безалкогольні коктейлі.
Пити воду потрібно лише через півтори години після їжі. Одразу ж запивати не можна, бо спожиті продукти погано перетравляться. Якщо порушувати це правило систематично - з часом виникнуть проблем зі здоров'ям.
Про це розповідає Людмила Гончарова, генетик-дієтологиня зі столиці.
Коментарі