Жнива набирають обертів. Зараз зерно збирає половина областей країни, а вже наступного тижня комбайни працюватимуть у полях усіх регіонів. За словами міністра агрополітики Юрія Мельника, вже зібрано 1 млн т зернових. Цьогоріч загалом він прогнозує 40-мільйонний вал хлібних культур, тоді як торік не зібрали й 30 млн т.

При тому, що площі під зерновими порівняно з минулим роком суттєво скоротилися. Зокрема, під ячменем майже на чверть. Їх місце на ланах зайняли вигідніші, на думку селян, культури. У цьому списку переважає ріпак, посіви під яким зросли більш ніж удвічі. Зацікавленість аграріїв можна зрозуміти: майже весь урожай високоліквідного олійного насіння йде як сировина для біопалива за кордон, тому на нього стабільний попит і захмарні ціни. Чого не скажеш про зернові.

Деякі експерти пророкують обвал цін на хлібні культури. Свої висновки вони пояснюють тим, що донедавна діяли жорсткі обмеження на експорт збіжжя. Відтак на складах та елеваторах минулорічного зерна накопичилося майже 6 млн т. Таку кількість, приміром, пшениці українці з"їдають за рік.

Комерсанти дають за пшеницю не більше 800–1000 гривень за тонну

З іншого боку, цьогоріч погода сприятлива для зернових, і не лише в Україні. Відповідно  попит на нашу пшеницю на світовому ринку зменшиться. У цій ситуації зерноторговцям не важко буде грати на пониження. Уже зараз спостерігається суттєва різниця між ціною попиту і пропозиції. Комерсанти більше не хочуть брати пшеницю дорожче ніж по 800–1000 грн за 1 т, а аграрії кажуть, що не можуть продавати її дешевше за 1100–1300 грн. Адже ціни на матеріально-технічні ресурси за останній рік підскочили майже наполовину. Тож суттєво зросла і собівартість вирощеного. Звісно, зерноторговці тут у вигіднішій ситуації. Вони розуміють: селянам саме зараз необхідно продати зібране зерно, аби вторгувати гроші на проведення подальшого комплексу польових робіт.

Зарадити ситуації міг би Аграрний фонд, якому за бюджетні кошти доручено закупити до державних засіків понад 800 тис. т продовольчої пшениці і 78 тис. т жита. Мінімальні ціни, за якими він має купувати зерно, для селян цілком прийнятні. Приміром, за 1 т пшениці третього класу обіцяють платити 1251 грн 43 коп., жита першого класу — 1112 грн 81 коп. Але подібні обіцянки не раз звучали і торік. Насправді ж Аграрний фонд не спромігся тоді закупити й половини анонсованих урядом обсягів. Є також небезпека, що збіжжя за прийнятними цінами фонд скуповуватиме у своїх, наближених до владних кабінетів структур.

×