Понеділок, 19 березня 2007 15:36

Вєрка Сердючка — не найбільша ганьба

Україна, здається, знайшла нову кандидатуру на звання єдиного внутрішньо-ідеологічного ворога. Причому одразу всі — праві та ліві, Львів і Донецьк, "помаранчеві" та "синьо-білі" — в єдиному пориві згуртувалися проти осоружної Вєрки Сердючки, яку вітчизняні телеглядачі делегували представляти Україну на цьогорічному "Євробаченні".

Насправді я далекий від романтизації образу ліричної героїні Андрія Данилка вже навіть тому, що сфера поп-музики перебуває поза моїми зацікавленнями. Ба більше: не поділяю також позиції багатьох моїх співвітчизників про те, що конкурс "Євробачення" — це місце, куди варто щороку, як на жертовне заклання, відряджати найкращих представників нашої культури.

Річ у тім, що після Русланиного тріумфу в нашому суспільстві поширилась нездорова тенденція розглядати цей заштатний музичний конкурс як подію національної ваги, своєрідну чергову битву під Берестечком. Відтоді й відбір на конкурс, і участь виконавців обростають неймовірною кількістю політичних спекуляцій. Сердючка зі своїм дурнуватим номером "Дансінг" не могла не спровокувати потужної хвилі патріотичних протестів.

Тарас Чорновіл пішов набагато далі

"Як це так?! Хіба має право представляти нашу державу трансвестит, клята суча дочка і пекельна потвора?!" — в один голос заволали ангелоподібні вірні сини й доньки нашого народу. І писали листи, і палили опудала, і заповнювали медіа своїм праведним криком. "?Це вже момент певної національної ганьби", — розродився сокровенною істиною "регіонал" Тарас Чорновіл. І пішов набагато далі, ніж дозволяли йому мораль та інтелектуальна компетентність: назвав Сердючку гермафродитом, а її прихильників —"маргінальною периферійною частиною жлобської публіки".

А що вже казати про наші чистоплюйські страхи бути звинуваченими Європою у всіх можливих людських гріхах, які містяться в образі осоружної провідниці. В українцях з новою силою пробудився одвічний страх замовчати, не пустити, не винести сміття з хати, не виставити нас, прекраснодухих, піднесених, високоморальних — нащадків аріїв і трипільців — смішними й недолугими перед світом.

Але не там слід шукати винних. Жах полягає в тому, що "патріоти" не знайшли в країні більшої національної ганьби, ніж виступ одіозної й безпрецедентно популярної на території колишнього СРСР співачки на конкурсі пісні для європейських домогосподарок.

Насправді ж ганьба — в одному з найвищих рівнів безробіття, дитячої смертності, кількості ВІЛ-інфікованих і наркозалежних. Ганьба в тому, що Україна торгує людьми гуртом і вроздріб як дешевою робочою силою і постачальником органів. Ні, в цих випадках наші професійні патріоти схильні мовчати. Інша справа Сердючка, котрій зайвий негативний піар — як Божа роса. Сердючка, яка просто вийде на сцену, покаже Європі накладний бюст і проспіває своє сакраментальне: "Раша, ґудбай!". І зробить, можливо, найсміливіший ідеологічний жест у своїй кар"єрі.

Зараз ви читаєте новину «Вєрка Сердючка — не найбільша ганьба». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі