"Замість учитися наші учні збирають яблука, — пише читачка з селища Тростянець Ічнянського району Чернігівщини. Свого імені вона не називає. — Знайома вчителька жалілася, що не має часу забігти на пошту заплатити рахунки. Адже вчителі мусять наглядати за учнями. Діти ніби не проти, їм аби уроків не було. Але 11-класникам наприкінці року потрібно буде здавати тести, а вони не вчаться".
Яблуневий сад належить місцевому заводу "Тростянець".
— Завод вивісив оголошення про те, що шукає робітників. За один кілограм платять по 10 копійок. Мені відомо, що потім "Тростянець" перепродає ці яблука по 60 копійок і навіть по 1,5 гривні іншим заводам. У нас безробітних хоч греблю гати, але за копійки ніхто працювати не схотів. Тоді завод звернувся до директора школи. Щодня замість уроків учні з відрами ходять до саду. Але якщо навіть яблука здати посередникам із сусіднього райцентру Срібне, навар із кілограма все одно буде 50 копійок. Особисто не можу підтвердити, що директору за це давали гроші. Але думаю, він має з цього зиск.
Читачка рік тому закінчила школу. Стверджує, що під час уроків їх "ганяли" то на яблука, то на капусту, то на прибирання. Цього року до школи йде її племінниця.
— Племінний завод "Тростянець" звернувся до нас по допомогу, діти збирали яблука добровільно, — каже директор школи Павло Кривов"яз, 59 років. — Працювали лише старшокласники. Якщо хтось із батьків заперечував, ми не примушували. Батьківський комітет це схвалив. Крім того, ми узгодили питання з начальником відділу Ічнянської райдержадміністрації. Дітям платили по 10 копійок за кілограм. Деякі встигли заробити по 20–30 гривень.
За словами Павла Григоровича, після кількох анонімних дзвінків діти більше не збирають яблук. Але учні постійно питають, чи пошлють їх на роботу ще. Багатьом і невеликі гроші не зайві.
— Ми співпрацювали з заводом на вигідних умовах. Домовилися, що нам будуть давати сік і продукти харчування для шкільної їдальні. Завод безкоштовно надає автобус, щоб учні могли їздити на спортивні змагання до Ічні. Возять у райцентр і вчителів. А "добродії", які шлють анонімки, завжди знаходяться. Мабуть, дехто хоче з"ясувати стосунки із заводом, а вплутує діток і школу.
Яблука учні допомагали збирати і декілька років тому. Робили це на уроках праці.
— Дітям, які здалека ходять до школи, заздалегідь кажуть: беріть відра, вдягайтеся в робоче, бо завтра після трьох уроків підете на яблука, — каже Тетяна Юсипенко, 40 років. Її донька Марія навчається у восьмому класі. — Обіцяли платить мало не 50 гривень, а видали чи по 3, чи по 5. Хотіли й сьогодні погнати, а діти сказали: ми не будемо вам даром робить. Я своїй сказала: чого ти будеш на тих яблуках горбатиться?
5 
35413
Коментарі
1