Аварія з "ожидівським фосфором" на Львівщині переконала, що владна верхівка стала небезпечною для народу. Під її керівництвом технологічна інфраструктура країни розпадається, кількість аварій нестримно зростає. Грошей на відновлення техносфери держава не має.
Населення продовжує скорочуватися через високу смертність. Зате за останній рік вражаюче збагатилися вітчизняні олігархи. Тепер загальний статок 50 найбагатших людей України майже дорівнює $65 млрд. Це більше ніж удвічі перевищує прибуткову частину держбюджету. Найбільше багатіїв у Партії регіонів та Блоці Юлії Тимошенко.
Причиною некомпетентності правлячої "еліти" є її повна безвідповідальність. І йдеться зовсім не про патріотичні почуття. Ця публіка не ототожнює себе з українським народом. Її рахунки, нерухомість, лікарі, курорти — за кордоном. Коли почнеться "технологічний апокаліпсис", вони просто втечуть на персональних літаках. Тож коли говоримо про відповідальність, то маємо на увазі правовий механізм нагороди чи покарання за результати діяльності.
Керівник має право збагачуватися лише разом з людьми, якими керує. Власність, отримана на прямому чи опосередкованому зубожінні суспільства, ганебна і злочинна.
Термін "ганебна власність" походить з римського права, що є основою сучасної європейської правової системи. Згідно з ним, "ганебне збагачення може бути стягнуто й від спадкоємця, навіть якщо злочин погашений". Тобто, згідно з римським правом, санкції за ганебне, нечесне привласнення не мають терміну давності. В сучасних європейських державах правовим відповідником "ганебної власності" є "брудні гроші" та їх "відмивання". Недоторканною є лише суспільно визнана правильна, чесна власність. Джерело її — праця самого власника. Правильна власність створюється лише внаслідок збагачення суспільства або ж законно успадковується, якщо раніше була чесною.
Отже, за економічні злочини доведеться відповідати. А все награбоване — повернути чи компенсувати заподіяні збитки.
Раніше це була розстрільна стаття
Панівна верхівка як вогню боїться персональної відповідальності. Однією з головних цілей антиконституційного заколоту 2004 року під назвою політреформа було створення системи колективної безвідповідальності. Проте ця "маленька хитрість" насправді є наївним хованням голови в пісок. Адже відповідальність за ганебне збагачення не списується ніколи. Це об"єктивна реальність, яка не залежить від нашого бажання. Це закон природи. Просто якщо "еліта" не бажає персональної відповідальності, то вона отримає іншу відповідальність — колективну. Це означає, весь панівний клас без винятку визнається злочинним за фактом належності до злочинної групи, яка скоїла економічні злочини в особливо великих розмірах. Тобто всі — президент і міністри, всі олігархи і всі нардепи, бандити й ті, хто обіцяв "Бандитам — тюрми!". Докладніше можна прочитати в Кримінальному кодексі — розділ VI "Співучасть у злочині".
Можливо, серед них є персонально невинні люди. Але ж панівний клас не бажає персональної відповідальності, значить, погоджується на відповідальність колективну.
Тому сам факт належності до нього стає підставою для покарання за "економічні злочини в особливо великих розмірах". До речі, раніше це була розстрільна стаття. І багато хто це ще згадує з неприхованою ностальгією.
Таким чином, маємо лише два варіанти. Перший: створюється конституційна система персональної відповідальності за результати діяльності на всіх рівнях — від президента до сільського голови. Розробляється цивілізований механізм легалізації ганебної власності через реальну компенсацію суспільству заподіяних збитків. Ці збитки ретельно розраховуються й оформлюються як борг, який злочинці мають повернути суспільству протягом визначеного терміну. Така собі "реструктуризація заборгованості". Всі нормально працюють на своїх місцях і збагачуються разом з народом. Жодних революцій.
Другий варіант: персональна відповідальність продовжує ігноруватися. Це автоматично означає колективну відповідальність всієї владної верхівки за результати державного правління. Оскільки результати вочевидь катастрофічні, а власність здобута шляхом ганебного збагачення, то вся владна верхівка підлягає вищій мірі покарання. Винятком будуть лише ті представники панівного класу, які розірвуть кругову поруку. І реально виступлять за персональну відповідальність та чесну власність — дивись той-таки Кримінальний кодекс, стаття 31, "Добровільна відмова співучасників".
Хтось скаже, що нинішню систему безвідповідальності змінити неможливо. Мовляв, владоможці ніколи цього не дозволять. А їх ніхто вже й не питатиме — це ж злочинці. "Сучасна цивілізація — це несформульована угода владоможців, спрямована на задоволення їхніх претензій. Проте ця угода дійсна лише доти, доки не буде укладена нова угода, щоб здерти з них шкіру" — писали французи Луї Повель і Жак Берж"є в книзі "Ранок магів". Так що ніколи не кажіть "ніколи". Вся історія людства — це безперервна зміна панівних верхівок.
Нещодавно на одному з сайтів проведене напівжартівливе опитування: "За кого будете голосувати на виборах до парламенту?" У списку перерахували найвідоміші партії, а на останню позицію поставили неіснуючу "Маленьку партію снайперів". Так от, вона набрала понад 80% голосів. Згодом автори опитування склали колективний портрет прихильників високоточної стрільби. Вони мають своє житло, непогану роботу чи маленький бізнес. Були за кордоном. Освічені. Одружені. Мають якісь кошти чи можуть залучити їх через кредити. Словом, типовий середній клас.
Висновок такий — владна еліта навіть не уявляє, як виборці її не люблять! Кількість людей, готових по-справжньому стріляти в нинішніх правителів, катастрофічно збільшується.
Хто ж вони такі — ці несподівано виявлені соціологами "снайпери"? Це ті, що укладуть згадану вище нову угоду. І зроблять "еліті" пропозицію, від якої та не зможе відмовитися. Реформація України почнеться з масового руху середнього класу.
5 
1
Коментарі