День пам'яті та примирення відзначають в Україні 8 травня. Приурочений до річниці підписання акта капітуляції Німеччини 1945 року й перемозі над нацизмом у Європі. Згадують учасників Другої світової війни всіх воюючих сторін, закликають до примирення. Свято запроваджене указом президента України 2015-го.
Цьогоріч Український інститут національної пам'яті спільно з Центром визвольного руху презентують виставку "Антинацистський спротив УПА". Покажуть фотографії та документи повстанців.
— Акт про капітуляцію Німеччини підписували двічі, — розповідає науковий працівник Інституту історії України Яна Примаченко, 38 років. — Вперше у Реймсі 7 травня близько третьої ночі. Це не задовольняло Сталіна. Він хотів зробити урочисту церемонію в Берліні. Її провели наступного дня о 22.43. Вогонь припинили о 23.01. У Москві було за північ. Тож 9 травня президія Верховної Ради СРСР і оголосила Днем перемоги.
Після підписання акту капітуляції Німеччини на фронті ще тривали бої. Найбільші — поблизу Праги. Німецькі війська намагалися прорватися до американської зони окупації. У чеську столицю радянські солдати увійшли 10 травня. Контроль над Чехословаччиною й Австрією встановили за дев'ять днів.
Після завершення війни у Європі СРСР оголосив війну Японії. Мав таку домовленість із союзниками. В країні це сприймали як продовження Великої вітчизняної. Японія капітулювала 2 вересня 1945‑го. Наступний день оголосили Днем перемоги над Японією. Протягом наступних двох років у СРСР 9 травня і 3 вересня були вихідні.
Формально війна з Німеччиною закінчилася 25 січня 1955 року. Тоді президія Верховної Ради СРСР видала постанову "Про припинення стану війни між СРСР і Німеччиною".
1965-го Велику Вітчизняну війну взяли за основу радянської ідеології. Наголос зробили на перемозі над Німеччиною. Почали святкувати 9 травня. Та якщо одразу після війни люди тихо, по-сімейному згадували загиблих, то тепер почалися паради з атрибутикою і символікою. 9 травня стало одним із найбільших свят, нарівні з Міжнародним днем солідарності трудящих — 1 травня — і річницею Жовтневої революції — 7 листопада.
За 20 років повмирали більшість ветеранів і справжніх фронтовиків, тяжкопоранених. Уся неприглядна правда почала забуватися. Влада починає нав'язувати пафосне. Про жертв війни говорять усе менше.
Останні два роки в Україні відзначають 8 травня — День пам'яті та примирення і 9 травня — День перемоги над нацизмом.
Найбільше українців служили в Червоній армії — майже 7 млн осіб. Тому на поразки СРСР і припадає найбільше загиблих. Особливо велика кількість за 1941 рік, коли була повна дезорганізація. Це уманський котел, коли 200 тис. людей потрапили в оточення, оборона Києва — до 800 тис.
Наступальні операції часто приурочували до якихось дат. Кількість жертв для командування Червоної армії не була важлива. У битві за Дніпро 1943-го втрати становили 1,5 млн. Хотіли звільнити Київ до річниці більшовицького перевороту. Берлінська битва забрала життя 750 тис. радянських солдат — до 1 травня.
Українці воювали й на боці Гітлера. Найбільше формування — дивізія СС "Галичина", створена 1943 року. Інші входили до поліції чи Вермахту. Загалом — близько 250 тис. осіб. Багато з них в 1946–1948 роках судили за співпрацю з ворогом.
В армії США воювало 80 тис. етнічних українців, представників діаспори. 40 тис. наших співвітчизників висадилися у Нормандії у складі союзницького десанту. 5–10 тис. були в канадській армії. Майже п'ять тисяч брали участь у французькому русі опору. Українці воювали на всіх фронтах Другої світової війни. Нація, яка не мала своєї держави, брала участь у війні на рівних із великими країнами.
Одноосібний був антиколоніальний визвольний рух — Українська повстанська армія. Він розгорнувся на території Західної та Центральної України. Боровся проти Гітлера і Сталіна. Період боротьби із німцями — 1942–1943 роки. 1944-го почалося протистояння з більшовиками. Боротьба тривала до 1956 року. За даними Народного комісаріату внутрішніх справ, за цей час загинули майже 150 тис. партизанів. З боку чекістів — до 30 тис. Ці дані перевіряють.
10,4 мільйона осіб — такі загальні втрати українців у Другій світовій війні, за підрахунками Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ. Половина з цієї кількості — цивільні. Більш як 2 млн загинули через голод і холод. Кількість загиблих військових вихідців з України коливається від 2,8 до 4,5 млн. У радянські часи наводили тільки загальні втрати СРСР. За Сталіна називали 7 млн за Горбачова — 27.
8 
35413
Коментарі