Розвиток пасажирських перевезень неможливий без широкого спектру сервісу в аеропорту — частина їх, які надаються авіакомпаніям і пасажирам, називаються хендлінговими послугами. Такими в Україні упродовж багатьох років опікується ТОВ "Свісспорт Україна". Компанія заснована 2006 року на базі "дочки" авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" (МАУ) — ТОВ "Інтеравіа" — і швейцарської компанії Swissport International Ltd, що ввійшла до її капіталу.
Швейцарці фактично за безцінь придбали у тоді ще державної компанії контрольну частку в розмірі 70,6%, за МАУ залишилися 29,4%. Зі сторони держави угоду укладала керівник Фонду держмайна Валентина Семенюк, а уряд, що затвердив договір, тоді очолював Віктор Янукович. Чи випадковий цей збіг?
До продажу "Інтеравіа" була успішною і прибутковою компанією, посідала провідні позиції на хендлінговому ринку. Через те Swissport International Ltd і звернула на неї увагу як на привабливий об'єкт інвестування. Але далі за красиві обіцянки про великі вливання у "Свісспорт Україна" справа у швейцарців не пішла. Іноземні інвестиції обмежилися сумою 24 тис. грн, внесеною у статутний капітал.
Швейцарці призначили генеральним директором української "дочки" свою людину — Володимира Семенченка, який нав'язав другому акціонерові, авіакомпанії МАУ, ексклюзивний договір на три роки, до того ж без права дострокового розірвання, на вкрай невигідних умовах. Згідно з ним, МАУ мусила закуповувати у ТОВ "Свісспорт Україна" послуги з наземного обслуговування за цінами, що значно перевищували ринкові.
Таке фактично "викачування" грошей тривало до приходу 2011 року в МАУ приватного інвестора. Тоді тіньові схеми поставили під сумнів. Авіакомпанія не раз намагалася знайти компроміс у встановленні ринкових цін на послуги з хендлінгу і врегулювати конфлікт, погоджуючись в обмін подовжити термін чинності договору зі "Свісспорт Україна". Але керівництво "Свісспорт Україна" не хотіло нічого чути.
Пізніше МАУ провела тендер на закупівлю хендлінгових послуг, де перемогла компанія "Аеро Хендлінг". Це розсердило швейцарських партнерів. Віце-президент Swissport International Ltd — Марк Скіннер пообіцяв розмити долю МАУ в їхній спільній "дочці". Й 6 березня 2012 року Swissport International Ltd провела позачергові загальні збори учасників ТОВ "Свісспорт Україна", на якому 70,6% голосів зі швейцарської сторони вирішили збільшити статутний фонд підприємства. Представники МАУ зі своїми 29,4% голосів були проти, але їхньої думки не питали.
Швейцарці проігнорували і статут, і договір учасників ТОВ "Свісспорт Україна", згідно з якими такі рішення можуть ухвалювати лише за наявності не менше 75% голосів "за". Експерти охарактеризували такі дії Swissport International Ltd як рейдерство. Проте, крім рейдерства, йдеться щонайменше і про застосування подвійних стандартів — міжнародна компанія, цінні папери якої обертаються на фондових ринках Європи, спробувала захопити частку партнера в українському бізнесі.
На випадок подібних порушень статут і договір учасників ТОВ "Свісспорт Україна" передбачали таке: потерпіла сторона має беззастережне право викупити частку в сторони-порушника. А порушник зобов'язаний продати свою частку в товаристві. Тому 22 травня 2012 року МАУ повідомила Swissport International Ltd про наявне порушення і запропонувала швейцарській компанії підписати договір купівлі-продажу 70,6% акцій за обумовленою в договорі ціною. На що представники Swissport International Ltd ніяк не відреагували.
Зрештою МАУ не мала іншого виходу, як звернутися до суду. Після розгляду всіх доказів порушень Господарський суд Києва 26 жовтня 2012 року виніс ухвалу, якою визнав укладений Договір про передачу авіакомпанії МАУ частки 70,6% ТОВ "Свісспорт Україна", а також визнав за авіакомпанією МАУ право власності на частку 70,6% у ТОВ "Свісспорт Україна". Через півроку, 27 березня 2013-го, апеляційний суд, розглянувши апеляцію швейцарської сторони, залишив чинним рішення Господарського суду Києва.
Програвши публічно в судах, Swissport International Ltd спробувала залучити європейський і український адмінресурси, щоб вирішити конфлікт на свою користь. Компанія надсилала листи до президента і віце-президента Єврокомісії з вимогами втрутитися, але у відповідь дістала культурну, проте однозначну відмову. Швейцарці намагалися навіть ввести в оману Надзвичайного і повноважного посла Швейцарії в Україні.
Водночас підключення українського адмінресурсу дало результати. "Допомога" надійшла з оточення колишнього президента країни Віктора Януковича. Зокрема вже екс-гендиректор "Свісспорт Україна" Володимир Семенченко, який на той момент обслуговував інтереси групи одеських бізнесменів Бориса Кауфмана і Олександра Грановського, допоміг представникам Swissport International Ltd установити контакт із тодішнім першим віце-прем'єром Сергієм Арбузовим і заручитися його підтримкою.
Арбузов вирішив питання у притаманному йому жорсткому стилі — "вплинув" на суддів Вищого господарського суду України. Тож 2 жовтня 2013 року ВГСУ на дуже сумнівних підставах скасував рішення Київського апеляційного суду, повернувши справу до суду першої інстанції.
Але правила бізнесу в Україні змінилися. Більше не існує "телефонного права". І судові рішення, ухвалені за дзвінком згори, потрібно переглянути. А рішення ВГСУ щодо конфлікту співвласників ТОВ "Свісспорт Україна" — саме з цієї серії.
2 
1
Коментарі