Письменник 61-річний Василь Шкляр піде на парламентські вибори в 123-му мажоритарному округу на Львівщині. Рішення 4 серпня ухвалили на з'їзді партії Українська платформа "Собор".

Шкляр народився у селі Ганжалівка Лисянського району Черкащини. Торік він відмовився від Шевченківської премії в розмірі 250 тис. грн за роман "Чорний ворон". Звернувся до президента з проханням перенести її вручення на час, коли на посаді не буде міністра освіти Дмитра Табачника.

— Мене попросила громадськість, щоб я балотувався в їхньому окрузі, — розповідає Василь Миколайович. — Почали збирати підписи. Різні люди говорили: ми хочемо такого депутата, як ви. Вирішив, що це мій громадянський обов'язок — дослухатися до людей. Рішення приймав сам.

На батьківщині не пропонували балотуватися?

— Люди ні, а от партії — так. Думаю, неетично їх називати, бо я відмовився. Але це не провладні політичні сили.

Чому обрали "Собор"?

— У 1990-х я був прес-секретарем в Українській республіканській партії, яку тоді очолював Левко Лук'яненко. Тому за переконаннями залишився республіканцем.

"Собор" мені пропонував іти за списком. Я не хочу бути залежний від партії. Але усвідомлюю, що треба починати боротьбу, тому балотуватимуся. Моє гасло: "Візьми бюлетень, щоб не брати зброю". Хоча я ніколи не закликав до збройного повстання, але після виборів можливі акції громадської непокори та майданний рух.

Що збираєтеся робити в окрузі?

— Я йду там партизанським наскоком. До виборів не готувався. Коштів у мене немає. Я не підраховував, скільки їх треба. Розумію, що потрібні гроші на штаб, на друк листівок та бензин. Тому в мене єдиний шлях — зустрічатися з якомога більшою кількістю людей. Раз вони мене кличуть, то підтримають і допоможуть.

Чи часто буваєте у своєму окрузі?

— Я ще навіть не зареєстрований кандидат. Тому як на округ туди ще не їжджу. Два тижні тому був на книжковому фестивалі в Стрию. Це місто не належить до мого округу, але там було багато людей із райцентру Миколаїв. Вони стривожені тим, що Україна зробила великий крок назад — за цієї влади відбулося багато деградаційних процесів. Стурбовані соціальними проблемами. Інтелігенція бачить, що будується сурогатна держава, що має тільки назву Україна. Вони проти Харківських угод та прийняття мовного закону.

Хто ваші конкуренти?

— Мені розказували, що в мене дві пані (Лідія Котеляк від Об'єднаної опозиції, Лариса Федорів від "Удару". — "ГПУ"). Від влади йде Тарас Батенко (кандидат від Української народної партії Юрія Костенка, що об'єдналася з "Нашою Україною" Віктора Ющенка. — "ГПУ"). Я від самого початку закликав опозицію до об'єднання, тому не піду з нею воювати. Якщо кандидат від опозиції матиме велику кількість прихильників, то зніму свою кандидатуру і підтримуватиму його. Але в мене викликає подив, чому опозиція не обговорювала кандидатури на найнижчих рівнях. Нагорі все повирішували.

Як ставитесь до того, що відомі люди йдуть у політику?

— Це не нове явище. За теперішніх умов я розумію, чому балотуються письменники. Надто глибоко зачіпає, коли бачиш, що 20 років протовклися на місці.

Що збираєтеся робити в парламенті? Яким буде ваш перший законопроект?

— Коли холодноярівські отамани планували свій перший крок, то ніколи не розповідали про це пресі. Але зараз найголовніше — відстоювання України, її самостійності в повному розумінні цього слова, від газових питань до культурних. Займатиму принципову позицію з багатьох питань, зокрема щодо депутатських пільг та привілеїв.

Чи напишете роман про участь у виборах, якщо не пройдете у парламент?

— Ні. Як художника, мене це мало цікавить.

×