Наприкінці серпня журнал "Кореспондент" оприлюднив рейтинг 100 найвпливовіших людей України. Телеведучий 56-річний Савік Шустер посів 14-те місце. За рік журналіст піднявся на 30 позицій — найкращий результат серед першої двадцятки.
— Цього успіху Шустер добивається дуже старанно, тримаючи міну рефері, який ніби не належить до жодної політичної сили, — каже керівник проекту "Телекритика" 47-річна Наталія Лігачова. — Інша справа, що Савіка таки підозрюють в підігруванні одній зі сторін. Якщо так, то робить він це дуже витончено. У тому й мистецтво: закинути йому нема чого. Це по-перше.
По-друге, він потрапив в Україну з великим досвідом, розробленим форматом передач. Тоді в Росії влада вже не дозволяла зіштовхувати лобами політиків. У нас же з"явився реальний плюралізм, можливість запрошувати на телебачення всі політичні сили. Савік Шустер опинився в потрібному місці в потрібний час.
Третє. Він має великі зв"язки в міжнародному середовищі бізнесменів, політиків, олігархів, якими не може похвалитися жоден наш журналіст. Українські політики сприймають Шустера як рівного. На наших же дивляться як на таких, котрих можна використовувати.
І четверте. Безумовно, відіграла роль Савікова загальна культура, інтелігентність зрештою. Це те, завдяки чому він став телеведучим міжнародного рівня.
— На екрані він, безумовно, ні на кого не схожа особистість, — каже про Шустера медіаексперт 43-річний Ігор Куляс, — дуже переконливий образ. Це висока майстерність. Враження таке, що в житті він такий самий органічний, як і на екрані. Людина розумна, виважена і, як нам здається, щира. Він привніс школу західної журналістики, якої не було в Україні.
У Савіка є шарм і харизма. Їх неможливо набути. Це інтелігентність, яка передається з молоком матері. Людина, яка намагається стати інтелігентом, усе робитиме правильно, але чогось трохи бракуватиме — легкості, невимушеності.
А впливовість — це якесь перебільшення. Завжди здається, що людина, яка є знаковою на екрані та спілкується з сильними світу цього, може впливати на політичні процеси.
Народився у Вільнюсі в родині футбольного тренера. У 19 років емігрує до Канади. Навчається на факультеті біохімії й фізіології Монреальського університету. Переїжджає до Італії. Як лікар потрапляє до Афганістану, що тоді воював із СРСР. Шустер пробує себе в журналістиці. У провідних журналах Заходу виходять його матеріали з гарячих точок. Співпрацює з російською службою "Радіо свобода", в 1996–2001 роках очолює її московське бюро. Співробітничає з телеканалом НТВ. 2005-го перебирається в Україну.
Коментарі