Експерт з українських питань з Академії оборони Великої Британії Джеймс Шерр, 55 років, вважає, що прем"єр Віктор Янукович і Партія регіонів передусім сподіваються на фактор сили, і позитивно оцінює зміни в команді президента Віктора Ющенка.
— Чи може Україна проводити ефективну зовнішню політику, якщо міністр закордонних справ Борис Тарасюк є водночас лідером опозиційного до уряду Народного руху?
— Формально Тарасюк очолює МЗС не через його партійну належність, а тому що призначення його є прерогативою президента. Але, звичайно, за сьогоднішніх умов українській зовнішній політиці дуже важко бути зрозумілою, мати один голос. Багато питань є вибухонебезпечними — чи то вступ до Світової організації торгівлі, чи то відносин з Росією чи Придністров"ям. В українській зовнішній політиці є сьогодні двовладдя, водночас відсутнє розмежування відповідальності. Точиться постійна боротьба. Але така ситуація не є наслідком двозначності норм Конституції чи Універсалу національної єдності. Просто прем"єр-міністр і Партія регіонів упевнені у тому, що все можна вирішити за допомогою фактору сили.
Віктор Янукович справді є перешкодою для євроатлантичної інтеграції України?
— Не впевнений, що Янукович розуміє суть євроатлантичної інтеграції. Можливо, має невелике уявлення про те, на чому вона базується і за якими правилами функціонує. Може, відчуває, що національний інтерес України лежить на Заході. Або що відносини з Росією не будуть для України добрими доти, доки в країні існуватиме проблема сходу і заходу. Та поки Янукович справді не зрозуміє, що таке західна система і як вона працює на практиці — доти спроможність України до європейської і євроатлантичної інтеграції буде обмеженою.
Він же має американських радників?
— Це радники з піару, не більше. Є деякі високопоставлені американці, які мають з Януковичем добрі стосунки — але вони бачать його раз на місяць. Питання в тому, хто працюватиме й просвіщатиме його щоденно. Втім, зараз біля Януковича одна така людина з"явилася — це колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
Хіба ж Грищенко не проросійський і антинатовський?
— І так, і ні. Два роки тому він був зовсім іншим, ніж тепер. У будь-якому разі Грищенко — дуже компетентна у питаннях НАТО особа. Але йому буде важко. Можливо, Янукович сам по собі не здатен зрозуміти процес євроатлантичної інтеграції.
Люди з Індустріального союзу Донбасу впливові, але у них немає своєї політичної сили
Іншим радником з питань зовнішньої політики у Януковича є Анатолій Орел, який вже точно проросійський. Хто з них буде впливовішим?
— Є ще й Андрій Фіалко, дуже талановита людина. Все це вказує на те, що для Януковича сфера зовнішньої політики надто важлива, щоб віддавати її в одні руки.
Янукович є демократом?
— Залежить від того, що він розуміє під демократією. А це ж не лише прийти до влади в результаті чесних виборів і сформувати уряд. Демократія — це коли рішення цього уряду є прозорими й ухвалюються відкрито, правила є зрозумілими й простими. От такої моделі урядування Янукович ще не розуміє. Хіба що деякі механізми демократії, певні правила й заборони — наприклад, що вибори мають бути чесними, а журналістів убивати не можна. Але в Януковича немає культури демократії.
Як складатимуться відносини президента і прем"єра?
— Зараз Віктор Ющенко дає відсіч. У цій боротьбі він зробив неочікувані кроки — взяв до своєї команди кількох людей з Індустріального союзу Донбасу. Це вказує на можливість дуже важливої для України політичної перебудови. Бо на її сході є впливові люди, які віддані руху на Захід і розуміють суть цього процесу — але водночас люди в Східній Україні не вірять політиці євроатлантичної інтеграції. Бо прийшла вона не звідти. Цей регіональний поділ потребує мостів.
То ви вважаєте зміни в команді президента позитивними?
— Дуже. Звісно, треба подивитися, що буде далі. Ще один позитив: у Ющенка з"явилося усвідомлення ключової ролі Ради національної безпеки і оборони. Лише вона може ефективно координувати роботу всіх інституцій. Прикладом є робота РНБО наприкінці 90-х років, коли її секретарем був Володимир Горбулін. Якщо Ющенко хоче обмежити шкоду від Януковича і його людей, то йому потрібна ефективна робота Ради. Міністри повинні публічно пояснювати, що вони роблять, чому і як.
Чи потрібна Вікторові Ющенку власна партія?
— Важко сказати. Але, думаю, що майбутнє України за тими партіями, які не мають регіональної природи. Цим зараз приваблює Блок Юлії Тимошенко. Вона від самого початку зрозуміла користь залучення людей зі Східної України, а не лише з одного регіону. Нинішні президентські люди з Індустріального союзу Донбасу впливові, але у них немає своєї політичної сили. Може, це добре, а може, й ні. Раніше вони дуже тісно й позитивно працювали з людьми Юлії Тимошенко, сьогодні працюють з президентом. Це також допомагатиме зняти нинішні бар"єри в Україні.
Як розвиватимуться відносини Тимошенко і Ющенка?
— Непередбачувано. Він її боїться, бо вона неконтрольована. Тимошенко знає, як завдати Ющенкові політичної шкоди. Вона багато знає. Згадайте, її найближчий соратник Олександр Турчинов очолював Службу безпеки України й почав колись розслідування діяльності "РосУкрЕнерго", а президент його зупинив.
Кажуть, що Кремль може використовувати Тимошенко в боротьбі і з Ющенком, і з Януковичем...
— Я впевнений, що зараз Кремль також боїться Тимошенко — бо вона не боїться Кремля. Тимошенко може стати вище, над ним. А Росія цього не любить. Тимошенко має компромат, знає багато про те ж "РосУкрЕнерго". Думаю, всі намагатимуться тримати Тимошенко далі від влади. Бояться її непередбачуваності і неконтрольованості.
Тимошенко буде президентом?
— Звичайно, намагатиметься стати ним 2009 року. Особливо після того, як Україна побачить шкоду від нинішнього розподілу влади й захоче повернутися до більших президентських повноважень. Юля матиме президентські амбіції. Ключове питання — чи мислитиме вона довгостроковими перспективами й не повторюватиме старих своїх помилок.
1 
1
Коментарі
1