Дорогою додому з Америки в літаку взяв почитати газету "Известия". Дай, думаю, ковтну дим Вітчизни для кращої акліматизації. Надихався.
Головний матеріал номера присвячений героїчним зусиллям міноборони РФ у протистоянні призовникам-симулянтам і лікарям-хабарникам. Стали жорсткішими правила медичного огляду. Перераховують діагнози, за якими останніми роками намагалися відкосити від обов'язку близько 30% призовників: плоскостопість, сколіоз, міопія, діабет. Газеті не спадає на думку поцікавитися очевидним: чому втеча з лав армії має характер епідемії? Газета злилася в екстазі з державою і клекоче двоголовим орлом.
А в Арктиці тим часом заступили на патрулювання новітні протичовнові літаки. Подія на півсторінки. Тепер кордон точно на замку, полярна миша не проскочить. До речі, давно хотів запитати: у нас війна? А з ким? Нагадайте мені, коли і хто востаннє хотів підпливти до наших північних берегів непоміченим? Освіжіть пам'ять, підійміть повіки — хочу подивитися кошторис. Скільки мені, платнику податків, коштувало це задоволення? Скільки соціальних програм пішло під ніж заради чергової військової могутності?
Міжнародні новини наразі такі: в Україну повертається хаос, а Британія так і не вийшла із глухого кута.
"Убогість" цих нещасних країн, що ворогують із великою Росією, вигідно відтіняє успіх ювілейного саміту Євразійського економічного союзу. Він позитивно вплинув на співпрацю з нашими надійними партнерами — Білоруссю і Казахстаном.
І дарма я шукав у величезному тексті під парадними фотографіями Володимира Путіна і Олександра Лукашенка хоч якісь сліди недавньої сутички між цими монстрами. Наприкінці квітня на саміті в Китаї Лукашенко у розмові з Путіним розгнівався, жбурнув стілець, покинув захід і достроково вилетів до Мінська — писали незалежні білоруські сайти. Адже якщо той більший не з'їсть іншого, йому ж, мабуть, доведеться ближче до нових виборів розв'язувати наступну війну.
Я не знайшов про це ні слова. О, цей дар підтримувати рівень оптимізму, не відволікаючись на реальність.














Коментарі